Щербина В.С. Господарське право. - К: Юрінком Інтер, 2003, ст.142

підприємцем, тобто власність і управління майном у приватному підприємстві не розмежовуються.

Діяльність різноманітних товариств регулюється законом України „Про господарські товариства" від 19.09.1991 року. Розділ 4 вказаного Закону присвячений поняттю та господарській діяльності повних товариств.

Повним товариством згідно зі ст. 66 Закону України "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном

По своїх правових характеристиках повне товариство відноситься до категорії об'єднань осіб, а не капіталів. Для існування даного товариства мають значення не тільки капіталовкладення його учасників, але й особиста підприємницька діяльність кожного з них, здійснювана від імені й в інтересах товариства. Однак, варто мати на увазі, що така діяльність здійснюється від імені товариства, за рахунок його майна й під відповідальністю насамперед самого товариства. Учасники в цьому випадку представляють товариство у відносинах із третіми особами, а не є

самостійно діючими підприємцями.!

Повне товариство може бути утворено двома й більше учасниками. Законодавець не обмежує максимальне число учасників повного товариства, але на практиці це число звичайно невелике (у середньому до складу таких товариств входить від двох до п'яти осіб). Пояснюється це тим, що повне товариство як організаційно-правова форма не може ефективно функціонувати при значній кількості учасників. Відносини в повному товаристві базуються на довірі учасників один до одного - вони спільно займаються підприємницькою діяльністю, спільно несуть

відповідальність по зобов'язаннях товариства. Всі питання діяльності

1 Саніахмєтова Н.О. та ін.. Господарський кодекс України: Коментар. X.: ТОВ "Одіссей", 2004, ст. 176

повного товариства повинні вирішуватися учасниками одноголосно, а цього важко досягти при значній кількості учасників. У повному товаристві існує ускладнений порядок руху учасників (виходу із товариства, вступу в товариство, поступки частки та ін), що також перешкоджає виникненню повного товариства з більшою кількістю учасників.

У повному товаристві не формується статутний фонд, внески

учасників становлять складовий капітал, розмір і порядок створення якого визначається винятково самими учасниками - Закон "Про господарські товариства" не містить положень про мінімальну величину капіталу повного товариства, строках внесення внесків учасниками, порядку зміни розміру складового капіталу. Ця риса є одним з основних переваг повного товариства, оскільки не жадає від учасників акумуляції значних капіталів при утворенні товариства.

Повне товариство створюється й діє на підставі установчого договору. Такий документ як статут законодавством для цього виду

товариства не передбачений.

Учасники повного товариства несуть субсидіарну, солідарну й необмежену відповідальність по зобов'язаннях товариства.

Повне товариство не має органів - у відносинах із третіми особами товариство представляють його учасники.

Рух учасників повного товариства істотно обмежено. Будь-яка зміна в складі учасників, крім виходу учасника із товариства, вимагає згоди інших учасників. В установчому договорі може закріплюватися положення

про ліквідацію товариства у випадку виходу з його складу хоча б одного з учасників.

1 Кибенко Е.Р. Научно-практический комменгарий Закона Украйни "О хозяйственнмх обществах". - X. "Зспада", 2000, ст. 371

Повне товариство знаходить статус юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Відсутність у повного товариства багатьох важливих

ознак юридичної особи - у товаристві не формуються органи керівництва, учасники несуть необмежену майнову відповідальність по зобов'язаннях товариства - привело до того, що в багатьох державах повні товариства (або інші аналогічні їм структури) не визнаються юридичними особами.

2. Установчий договір повного товариства.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору (статуту цей вид товариства не має).

Установчий договір - цивільно-правовий договір, що регулює відносини між учасниками в процесі створення й діяльності юридичної особи. Укладається в письмовій формі (простій або нотаріальної) і набуває чинності з моменту підписання. Установчий договір повного товариства підписується всіма його учасниками.

Установчий договір повного товариства повинен містити загальні вимоги передбачені ст. 4 Закону України „Про господарські товариства". Тобто, відповідно до ст. 4 вказаного Закону установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предметі й цілі його діяльності, склад засновників і учасників, найменуванні й місцезнаходженні, розмір й порядку утворення статутного фонду, порядок розподілу доходів і збитків, склад й компетенцію органів товариства й порядку прийняття ними

рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одноголосність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін в установчі документи й порядок ліквідації й реорганізації товариства.!

Крім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен містити такі відомості:

3) розмір частки кожного з учасників (визначається відношенням
розміру внеску учасника до загальної величини складового капіталу;
частка може бути виражена дробовим числом або у відсотках);

1 Бірюков І. А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України: Навч. посібник. - К.: Наук. Думка. 2004, ст. 295

4) форма участі в справах товариства (повинен бути врегульований
порядок керування діяльністю товариства й здіснення підприємницької

діяльності від імені товариства);

5) порядок розподілу прибутку або збитків повного товариства
(даний порядок не визначається чинним законодавством) - за загальним
правилом прибуток і збитки розподіляються між учасниками пропорційно
їхнім часткам у складовому капіталі; інший порядок розподілу (заснований
на рівному розподілі прибутку/збитків або з урахуванням особистого
внеску кожного учасника в діяльність товариства) може бути
передбачений в установчому договорі або окремій угоді учасників; не
допускається усунення