прибутку або збитків.1

6) субсидіарну, солідарну й необмежену майнову відповідальність
учасників товариства по його зобов'язаннях.

Такі вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з ведення його справ, яке здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Як вже було вказано, установчий договір підписується всіма учасниками. У випадку, коли в складі учасників є фізичні особи, установчий договір повинен бути нотаріально засвідчений.

1 Яковлєв Ю.В. Повні і командитні товариства в зарубіжних країнах // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління: Збірник наукових праць. Т.4. - Одеса: АстроПринт, 2001. - с. 243 — 247

3. Ведення справ повного товариства. Управління повного товариства.

Стаття 68 Закону України „Про господарські товариства" визначає порядок ведення справ повного товариства. Так, ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою

учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю понесені товариством витрати.

Отже дана стаття дає загальні положення по веденню справ повнгого товариства. Тепер детальніше розглянемо все вищевикладене.

Чинне законодавство України не розмежовує таких понять як управління повним товариством і ведення його справ (здійснення

підприємницької діяльності від імені товариства), регулюючи ці питання загальними нормами. В установчому договорі бажано окремо врегулювати питання, що стосуються керування товариством і ведення підприємницької діяльності від імені товариства.'

Управління повним товариством - це рішення найбільш істотних питань діяльності товариства, таких як: визначення основних напрямків діяльності суспільства, внесення змін в установчі документи, прийняття або виключення учасника із товариства, визначення напрямків використання прибутку товариства, реорганізація й ліквідація товариства й ін.

Управління товариством здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Таке законодавче формулювання є неоднозначним. Або закон вимагає одноголосності при рішенні будь-якого питання, що стосується діяльності товариства, або надає самим учасникам в установчому договорі або іншому документі визначити порядок управління справами товариства. Вимога одноголосності при рішенні учасниками будь-якого питання може негативно позначитися на процесі управління товариством, оскільки учасникам важко досягти єдиної думки із всіх питань, пов'язаним з

функціонуванням товариства. У Господарському Кодексі України існує чітка диспозитивна норма (ст. 101), відповідно до якої: " управління діяльністю товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Установчим договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників". Оскільки чинним

1 Кучеренко І. Повні і командитн і товариста // Підприємництво, господарство і право. — 2001. — № 7. — С. 36—Ю

законом прямо й імперативно не визначений порядок прийняття рішень учасниками повного товариства, то в установчому договорі допускається визначення кола питань, рішення по яких не вимагають одноголосності (можуть прийматися простою або кваліфікованою більшістю учасників). При визначенні кола таких питань варто керуватися ч. 2 ст. 59 Закону "Про господарські товариства".

Законом "Про господарські товариства" не визначається порядок голосування при прийнятті учасниками рішень. За загальним правилом діє

принцип особистого голосування: "один учасник - один голос", при якому голоси не розподіляються між учасниками відповідно до їх частки в майні товариства. В установчому договорі повного товариства може бути встановлене інше правило, відповідно до якого учасники мають кількість голосів, пропорційна розміру їхніх часток у складовому капіталі суспільства.

Ведення справ товариства - це підприємницька діяльність, здійснювана учасником повного товариства від імені товариства, представництво суспільства у відносинах із третіми особами при

заключенні угод і здійсненні інших юридично значимих дій.

Порядок ведення справ у повному товаристві визначається установчим договором. Ведення справ може здійснюватися різними способами:

Закон встановлює, що якщо трохи учасників ведуть справи товариства, те кожний з них може діяти від імені товариства самостійно (наприклад, укласти договір від імені товариства). В установчому договорі може із закріплене положення про необхідність діяти спільно (часто лише відносно певних угод і інших юридично значимих дій). В останньому

випадку для здійснення будь-якої угоди необхідна згода всіх учасників повного товариства.

Якщо справи ведуться не всіма учасниками, то обсяг повноважень учасників, яким доручене ведення справ, оформляється договором

доручення, підписаним іншими учасниками товариства.

Повноваження учасника на ведення справ суспільства припиняються у зв'язку з:

3) скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з інших
учасників.

Частина шоста вказаної вище статті Закону статті містить норму, розраховану на застосування у випадку дій учасника повного товариства від імені товариства без відповідних повноважень. Якщо інші учасники схвалюють дії учасника, зроблені