господарських товариств, в тому числі і поаних товариств.
Припинення діяльності господарського товариства регулюється ст..91 Господарського Кодексу України, ст.. 19-22 Закону України "Про господарські товариства" Законом України у редакції від ЗО червня 1999
року "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.", а також ст.59 Господарського Кодексу України (загальні положення про припинення діяльності суб'єкта господарювання).
Припинення діяльності господарського товариства здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників господарського товариства чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законодавством, — за рішенням суду (ст. 91 Господарського кодексу України).
Підставами припинення підприємства є певні фактичні обставини, з якими закон пов'язує припинення його діяльності. Вони установлюються як законодавством, так і установчими документами суб'єкта господарювання. Такі підстави, наприклад, передбачає антимонопольне законодавство, законодавство про банкрутство, про охорону навколишнього природного середовища тощо.1
Способи припинення — це визначений законодавством порядок припинення діяльності юридичної особи, в т.ч. і господарського товариства, який визначає право відповідного органу приймати рішення про припинення діяльності господарського товариства.
1 Господарське право України/заред.. В.М. Гайворонського таВ.П. Душмана. -X.: Право. 2005, ст..86
/.І
Припинення господарчого товариства може здійснюватися в результаті його реорганізації або ліквідації. При реорганізації права й обов'язки господарського товариства, що припиняється, переходять до іншої юридичної особи, а при ліквідації таке правонаступництво відсутнє -товариство втрачає права юридичної особи, а його зобов'язання підлягають погашенню в порядку передбаченому законом.
Як випливає з законодавства України , можливими є як добровільний, так і примусовий спосіб (порядок) припинення діяльності господарського товариства. Добровільний порядок означає, що вищий орган товариства (його учасники) за власною ініціативою й волі ухвалює рішення щодо припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації або реорганізації. У випадку примусового припинення господарчого товариства рішення про його ліквідацію або примусовий розділ приймає вповноважений державний орган (найчастіше таким органом є господарський суд).
Ліквідація господарчого товариства - це припинення його діяльності без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва.
Взагалі ліквідація може стати підсумком діяльності будь-якого господарського товариства. Причому не завжди причиною ліквідації є банкрутство або грубе порушення законодавства, за яке господарське товариство ліквідується в судовому порядку. Часто ліквідація відбувається за рішенням вищого органу товариства, оскільки цілі, для яких воно
створювалося, досягнуті, й подальше існування в такій якості господарському товариству економічно невигідно.
При ліквідації господарського товариства останнє припиняє своє існування, а його учасники та засновники назавжди позбавляється будь-яких пов'язаних з ним зобов'язань. Однак цей процес є тривалим і складним, оскільки ліквідація господарського товариства, як правило, не відбувається без комплексної документальної податкової перевірки
господарського товариства за останні три роки. >1кщо за результатами перевірки виявиться, що господарське товариство щось недоплатило державі чи кредиторам, його ліквідація обов'язково ускладнюється процедурою банкрутства.1
Процес ліквідації господарського товариства, відповідно до українського законодавства, являє собою ряд послідовних дій - прийняття рішення про ліквідацію, призначення ліквідаційної комісії, встановлення порядку і строків проведення ліквідації, а також строку для заявлення претензій кредиторів, який не може бути меншим ніж два місяці з моменту оголошення про ліквідацію, проведення власне ліквідаційної процедури, розподіл залишків майна серед засновників товариства, закриття рахунків в банку та зняття з обліку в державних органах, скасування державної реєстрації товариства органом державної реєстрації, виключення господарського товариства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Під час ліквідації господарського товариства створюється колегіальний або одноособовий орган (відповідно, ліквідаційна комісія чи
ліквідатор), який і проводить ліквідацію суб'єкта господарювання. Зазначимо, що українське законодавство не закріплює за ліквідаційною комісією статусу юридичної особи. Отже, формально оскаржити рішення ліквідаційної комісії неможливо. Цю правову прогалину заповнило роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12 вересня 1996 р. №02-5/334. Згідно з положеннями цього документа, якщо кредитор вважає, що ліквідаційна комісія необгрунтовано відхилила його вимогу до підприємства, що
Ковжарова Є. Заплутаний процес припинення діяльності СПД // Юридичний журнал, № 10, 2003.
ліквідується, то він має право до моменту виключення останнього з державного реєстру України звернутися до нього з позовом.1
Інші нормативно-правові акти не достатньо чітко й повно регламентують порядок здійснення ліквідації товариства. Саме тому необхідно регламентувати таку процедуру в установчих документах
підприємства. До того ж, Закон України "Про господарські товариства" містить чітку вимогу до змісту установчих документів господарського товариства, які обов'язково мають визначати порядок ліквідації та реорганізації товариства2
Господарське товариство може бути ліквідовано:
1) Після закінчення строку, на який товариство створювалося, або
після досягнення мети, поставленої при його створенні (пункт«а» ч. 4 ст.
19 Закону «Про господарчі товариства»).
Більшість товариств створюється на невизначений строк.
Установчими документами або нормами чинного законодавства України може бути встановлений певний строк припинення діяльності товариства або зазначена мета, по досягненні якої товариства припиняє своє існування. Положення про інвестиційні фонди й інвестиційні компанії, затверджене Указом Президента від 19.02.1994 р. № 55/94, передбачає, що закриті інвестиційні фонди (у формі закритих акціонерних товариств) створюються на певний строк і здійснюють розрахунки по інвестиційних сертифікатах по закінченні строку діяльності.
2) За рішенням вищого органу товариства. Учасники господарського
товариства можуть ухвалити рішення щодо ліквідації товариства з
дотриманням установленої законом процедури.
Величко О. Ліквідація підприємств: вирішуємо проблеми, // Юридичний журнал № 10, 2003р.
Олег Чефранов. Ліквідація підприємства: перші кроки.// «Бухгалтерський тюкдень», 1 березня 2004