№ 9 (113), с. 38.

3) На підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють
діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним
законодавства;

Позивачем по даній категорії справ може бути орган, до компетенції якого чинним законодавством віднесене здійснення контролю за діяльністю відповідача. Систематично порушують законодавство визнаються господарські товариства, які раніше двічі допускали порушення законодавства й зробили його знову, незалежно від того чи залучалися вони до відповідальності за попередні порушення. Як

виключення з урахуванням конкретних обставин, пов'язаних з характером зробленого порушення, причин його здійснення, тривалості й наслідків, систематичним може бути визнане й повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, що свідчить про явну й навмисну зневагу його вимогами з боку товариства (наприклад, здійснення підприємницької діяльності без ліцензії, що заподіяло значну шкоду державі, фізичним або юридичним особам).1

4) на підставі рішення господарського суду в порядку,
встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом

Банкрутство - це визнана судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. У ході цієї процедури діяльність боржника припиняється, а вимоги кредиторів задовольняються шляхом продажу всього майна боржника в визначеному законом порядку.

Визнання господарчого товариства банкрутом не обов'язково спричиняє його ліквідацію. Господарський суд виносить рішення про

' Кучеренко І. Підстави для ліквідації юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності // Пі гтгтпигмниіітко гостю папство і ггпаво. — 2001. — № 2. — С. З—6.

ліквідацію товариства - банкрута, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів у нього не залишилося майна. Копія даного рішення направляється органу, що здійснив державну реєстрацію товариства, і органам державної статистики для виключення товариства з Єдиного державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності України, а також учасникам товариства й органам державної податкової служби.

Господарський суд може винести рішення про ліквідацію товариства, що звільнилося від боргів, тільки у випадку, якщо в нього залишилося майнових активів менше, ніж це необхідно для його функціонування відповідно до діючого законодавства (величина активів не досягає встановленої законом мінімальної величини статутного фонду).

Що ж стосується особливостей ліквідації повних товариств, то Закон України «Про господарські товариства» передбачає, що установчими

документами може бути передбачена ліквідація повного товариства у випадку вибуття з нього кожного з учасників.

Висновок.

В даній курсовій роботі була розглянута тема діяльності повних товариств. В ході написання курсової роботи було встановлене наступне.

Повним товариством згідно зі ст. 66 Закону України "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору (статуту цей вид товариства не має). Крім загальних вимог щодо змісту

установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму участі у справах товариства. Такі вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з ведення його справ, яке здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного

товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, виконувані від імені та в інтересах товариства.

Оскільки всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю, вони не мають права від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності. У разі порушення цієї вимоги, учасник товариства зобов'язаний компенсувати збитки, заподіяні товариству.

Законодавством (ст. 71 Закону України "Про господарські товариства") встановлено особливий порядок виходу учасника з повного товариства. Якщо товариство було створено на невизначений строк, його учасник може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніше як за 3 місяці. Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини прибутку, одержаної товариством у цьому році.

Як уже зазначалося, учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст 74 Закону України "Про господарські товариства": якщо при ліквідації повного товариства виявиться нестача наявного майна для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім

своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Важливим є те, що учасник товариства відповідає за борги останнього незалежно від того, чи виникли вони після або до його вступу до товариства.

Якщо борги товариства повністю сплатить один з учасників, він має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Список використаних джерел.

Нормативно-правові акти