або немайнових), але саме призначення об'єктів може бути неоднаковим у різних випадках — у вигляді використання фактичних, природних його якостей, екстракцією його споживчої вартості; у вигляді експлуатації соціальних якостей об'єкта, а саме: шляхом реалізації його обмінної вартості. Зміст цивільного правовідношення складають суб'єктивні права та обов'язки його учасників.
З метою індивідуалізації окремих цивільно-правових відносин наука цивільного права окреслює їх елементи: суб'єкти і об'єкти, суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок.
Суб'єктом цивільного правовідношення визнається особа, яка бере участь у врегульованому правовими нормами відношенні, поведінка якої трактується правом як юридичне можлива або необхідна. До суб'єктів цивільних правовідносин закон відносить фізичних та юридичних осіб, державу, Автономну Республіку Крим, територіальні громади, іноземні держави та інших суб'єктів публічного права (ст. 2 ЦК України). Об'єкти цивільних правовідносин — це матеріальні та нематеріальні блага або предмет їх створення, що складає предмет діяльності суб'єктів цивільного права. Різні
об'єкти цивільних прав можуть служити задоволенню різноманітних інтересів (майнових або немайнових), але саме призначення об'єктів може бути неоднаковим у різних випадках — у вигляді використання фактичних, природних його якостей, екстракцією його споживчої вартості; у вигляді експлуатації соціальних якостей об'єкта, а саме: шляхом реалізації його обмінної вартості.
Цивільне правовідношення має соціальну цінність тоді, коли воно здійснюється. Можливість здійснення суб'єктивного цивільного права полягає в реалізації тих правомочностей, які за своїм змістом закладені у правовідношенні. Але у цивільному правовідношенні є і суб'єктивні обов'язки, які можуть бути активними, коли особа повинна вчиняти певні дії, і пасивними, коли вона зобов'язана утримуватися від певних дій.
Проаналізувавши існуючи точки зору на проблему визначення критерію встановлення меж здійснення суб'єктивних цивільних прав та обов'язків, ми дійшли висновку, що основним критерієм варто визнавати призначення того чи іншого суб'єктивного права. Але, безумовно, що у більшості випадків при кваліфікації дій особи як перевищення меж здійснення права, тобто при зловживанні правом, судам необхідно буде керуватися також іншими критеріями. Слабкою стороною даної позиції є те, що у кожному випадку доведеться покладатися на суб'єктивну оцінку суду, але, з іншого боку, при винесенні рішення з будь-якої справи (як цивільної, так і кримінальної) суб'єктивний фактор завжди грає помітну роль.
Нормативні акти та література
Конституція України. — К., 1996.
Закони України. У 6 т. - К., 2006.
Цивільний кодекс України. - К., 2003.
Белов В.А. Гражданское право: Общая часть. — М., 2002.
Гражданское право / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. — СПб.,
1996.
Гражданское право: Учебник. - Т. 1. / Авт. коллектив О.С. Йоффе,
Ю.К. Толстой и др. - Л., 1991.
Дорошенко П. Правове регулювання управління корпоративними
правами в Україні // Право України, 2004. - № 11.
Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву.
Спорньїе вопросьі учення о правоотношении. Избранньїе трудьі по гражданс-
кому праву. — М., 2000.
Коссак В. Практика вирішення спорів, пов'язаних з реалізацією
корпоративних прав // Право України, 2003. - № 12.
Кравчук О. Майновий аспект правового статусу юридичних осіб за
новим Цивільним кодексом України // Право України, 2003. - № 12.
Кирилюк Д. Категорія «зловживання цивільним правом» в Україні
та за кордоном: питання теорії і практики // юридичний журнал, 2006. - № 2..
12. Медведєва Л., Гончарова Н. Зміни в законодавстві щодо
організаційно-правових форм юридичних осіб // Право України, 2004. - № 4.
13. Музика Л. Власність у правовому та економічному вимірі // Право
України, 2001.
14. Олійник А. Ю. та ін. Теорія держави і права: навч. посібник / А.Ю.
Олійник, С. Д. Хусарев, О.Л. Слюсаренко. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
15. Онищенко Г. Проблема встановлення межі здійснення суб'єктивного
цивільного права // Юридичний журнал, 2006. № 5.
Телятник Л. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального
поняття держави // Право України, 2002. - № 9.
Фогельсон ТО. П. Избранньїе вопросьі общей теории обязательств:
Курс лекций. — М., 2001.
Шишка Р.Б. Правоспособность физических лиц и ее ограничение //
Бизнес Информ, 1995. — № 9-10.
Цивільне право України. Т. 1. / За ред. Я.М. Шевченка. - К., 2003.
Цивільне право України: Підручник у двох книгах / За ред. О.В.
Дзери. - Книга 1.-К., 1999.