Вищий господарський суд України здійснює зв'язки з органами, що вирішують господарські спори в інших державах, на підстав/угод і договорів.

Вищий господарський суд України, апеляційні господарські суди, а також господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва і Севастополя взаємодіють із засобами масово/інформації та громадськими організаціями у роботі по попередженню порушень законності, а також координують свою діяльність із правоохоронними органами України та інших держав щодо запобігання порушенням законодавства у сфері господарських відносин.

Вищий господарський суд України розробляє пропозиції щодо організації і діяльності третейських судів на території України.

Чисельність суддів Вищого господарського суду України, апеляційних господарських судів, а також господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва і Севастополя встановлюється Президентом України.

Структура апарату та штатний розпис Вищого господарського суду затверджується його Головою.

Для вивчення, узагальнення практики, аналізу статистики, попередження правопорушень у сфері господарських відносин, систематизації і кодифікації законодавства та виконання інших функцій, пов'язаних з діяльністю Вищого господарського суду, утворюються управління, відділи, інші структурні підрозділи. В апараті Вищого господарського суду є посади помічників суддів, спеціалістів та інших працівників.

Структура апарату та штатний розпис апеляційних господарських судів, а також господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва і Севастополя затверджуються головами цих господарських судів, які в разі необхідності можуть утворити відділи, визначивши організацію, завдання і порядок їх діяльності. В апараті апеляційних господарських судів господарського суду Автономної Республіки Крим, в апаратах господарських судів областей, міст Києва і Севастополя є посади помічників суддів, спеціалістів та інших працівників.

Фінансування господарських судів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Розмір асигнувань на утримання господарських судів затверджується Верховною Радою України за поданням Голови Вищого господарського суду України.

ПОНЯТТЯ ТА ДЖЕРЕЛА ГОСПОДАРСЬКО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарсько-процесуального кодексу України, Закону України "Про судоустрій", інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

У разі відсутності законодавства., що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Структура апарату та штатний розпис Вищого господарського суду затверджується його Головою.

Для вивчення, узагальнення практики, аналізу статистики, попередження правопорушень у сфері господарських відносин, систематизації і кодифікації законодавства та виконання інших функцій, пов'язаних з діяльністю Вищого господарського суду, утворюються управління, відділи, інші структурні підрозділи. В апараті Вищого господарського суду є посади помічників суддів, спеціалістів та інших працівників.

Структура апарату та штатний розпис апеляційних господарських судів, а також господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва і Севастополя затверджуються головами цих господарських судів, які в разі необхідності можуть утворити відділи, визначивши організацію, завдання і порядок їх діяльності. В апараті апеляційних господарських судів господарського суду Автономної Республіки Крим, в апаратах господарських судів областей, міст Києва і Севастополя є посади помічників суддів, спеціалістів та інших працівників.

Фінансування господарських судів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Розмір асигнувань на утримання господарських судів затверджується Верховною Радою України за поданням Голови Вищого господарського суду України.

що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

СКЛАСТИ ПРЕТЕНЗІЮ ПРО ПОСТАВКУ ПРОДУКЦІЇ НЕНАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ

Штамп Директору ПП „Ліга”

підприємства Петренку І.П.

01.10.04 року № 01-03-85 м. Суми, вул. Кірова, 45

ПРЕТЕНЗІЯ на суму 234 грн.

Відповідно до укладеного договору № 12/5 від 11 вересня 2004 року, накладної № 1109 від 13 вересня 2004 року, рахунку № 22-17 від 13 вересня 2004 року на нашу адресу надійшли товари у кількості 3 штуки на суму 200 грн.

Вказані товари надійшли поштою.

При перевірці товарів за кількістю було виявлено, що у відповідності з накладною та рахунком вказано 3 штуки.

Фактично виявилось, що товарів належної якості тільки 2 штуки.

Брак на суму 120грн. стався з вини постачальника.

Цей факт підтверджується актом № 4 від 29 вересня 2004 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.906 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 5, 6 Господарського процесуального кодексу України,

Прошу:

Збитки в сумі 234 грн., (вартість товару, транспортні витрати, витрати на експертизу) перерахувати на наш рахунок № 123456.

Додаток:

Копія договору № 12/5 від 11.09.2004 року.

Акт приймання товару.

Товарно-транспорна накладна.

Висновок експертизи.

Директор ПП "Мрія" (підпис)

Список використаної літератури:

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 року.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року.

Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Основи господарського права навч. посібник. - К.: МАУП, 1995.

Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. цивільно-правові документи. - Київ: Наукова думка, 1997.

Притика Д.М., Тітов М.І. та ін. Арбітражний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Харків, 1995.