- роботи, пов'язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації);

- роботи, пов'язані з прийманням та обробкою для доставки (супроводження) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних грошових цінностей, їхньою доставкою (супроводженням), видачею (здачею);

- роботи, пов'язані з виготовленням (складанням, монтажем, регулюванням) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки та радіоапаратури, електромеханічних І радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх деталей та запасних частин;

- роботи, що виконуються майстернями побутового обслуговування, ательє тощо;

- роботи з виконання операцій, пов'язаних із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових та промислових виробів й матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння синтетичного корунду та виробів з нього, а також валютних операцій;

- роботи, пов'язані з прийманням у цехах, зберіганням, обробкою та передачею на виробництво скляної тари;

- роботи, пов'язані з прийманням, виготовленням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою, зберіганням та видачею грошових знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів;

- роботи, пов'язані з виготовленням та зберіганням усіх видів квитків, талонів, абонементів (включаючи абонементи і талони на видачу їжі підприємствам громадського харчування) та інших знаків для розрахунків населення за послуги;

- роботи, пов'язані з вирощуванням, годівлею, утриманням і розведенням сільськогосподарських тварин;

- роботи, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції та її переробкою;

- роботи, пов'язані а переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів.

Юридична служба розробляє заходи щодо додержання на підприємствах різних форм власності і господарювання встановленого законодавством порядку приймання продукції виробничого призначення, товарів народного споживання, сировини сільськогосподарської продукції; організує вивчення відповідними працівниками нормативних актів, які регулюють ці питання; надає необхідну допомогу при складанні актів приймання продукції.

Юридична служба повинна давати правову оцінку матеріалам ревізій, інвентаризацій та окремих перевірок а тим, щоб висновки і пропозиції не суперечили діючому законодавству, коло осіб, винних у допущених порушеннях, правильно було визначено тощо.

Юридична служба повинна роз'яснювати такі питання, як надання консультацій працівникам, проведення лекцій, бесід з питань зберігання власності, нестачі, розтрат.

2. Способи вчинення розкрадань.

Спосіб вчинення розкрадання досліджується як конструктивний елемент об'єктивної сторони складу злочину і системоутворюючий елемент предмета доказування. В той же час у криміналістичній науці спосіб розкрадання розглядається як джерело пошукове-доказової інформації про механізм слідо творення в матеріальному середовищі в процесі вчинення злочину.

До кінця 60-х років вчені-криміналісти при розробленні методики розслідування окремих видів і підвидів злочинів розглядали спосіб вчинення злочину в плані предмета доказування, включаючи його до окремої методики як одну з обставин, що підлягають встановленню у розслідуваній кримінальній справі. Разом з тим, визначення поняття цього способу мало обмежений характер і відображало тільки ті його ознаки, які підлягали занесенню до картотеки відповідного криміналістичного обліку. Наприклад, ряд авторів визначав його як комплекс дій, вчинюваних у певному порядку і спрямованих на досягнення злочинної мети.

Проте з урахуванням того. що спосіб вчинення злочину містить у собі криміналістичне значущі відомості, необхідні для визначення тактики і розроблення методики розслідування окремих видів злочинів, Л.Сергєєв дослідив його у складі Структури криміналістичної характеристики. Це стало необхідною передумовою для створення ця криміналістичної теорії про спосіб вчинення злочину. Перший крок у даному напрямі зробив Г.Зуйков, визначивши при цьому спосіб вчинення злочину як систему взаємообумовлених, рухомодетермінованих дій, спрямованих на підготовку, вчинення та приховання злочину і пов'язаних з використанням сприяючих обставин об'єктивної обстановки вчинення злочину.

На мою думку, в даному визначенні за всієї його багатосторонності все ж не враховано одну обставину, а саме суб'єктивний (фактор, який має важливе значення для вибору того чи іншого способу вчинення злочину. Цей вибір відбувається не стихійно, розкрадач враховує сукупність факторів не тільки об'єктивного, а й суб'єктивного характеру, щоб обраний спосіб було важко довести.

Я вважаю, існування тієї чи іншої сукупності факторів визначає вибір способу вчинення злочину, а їх збіг, поширеність зумовлює його повторюваність. Та й сам Г.Зуйков, говорячи про криміналістичне значення способу вчинення злочину, зазначає, що він детермінується факторами об'єктивного і суб'єктивного характеру, про які можна судити за змістом способу і на підставі яких можна висувати слідчі версії про генезис способу та особу, що вчинила злочин.

Останнім часом ряд вчених-криміналістів, що займаються проблемою окремої методики розслідування злочинів, використовують розроблену Г. Зуйковнм теорію як наукову рекомендацію і на її підставі визначають поняття способу вчинення аналізованих ними окремих видів злочинів.

Розглянемо докладніше одне з таких визначень, запропоноване М.Уткіним. На його думку спосіб розкрадання являє собою детерміновану умовами зовнішнього середовища та психофізіологічними властивостями особи систему умисних дій розкрадачів з метою привласнення і розтрати соціалістичного майна, яка складається із спеціальних підсистем, що спрямовані на підготовку, вчинення і приховання злочину і реалізуються залежно від ситуації повністю або частково, у різній часовій послідовності.

Я вважаю, що компонентами способу вчинення розкрадань е система цілеспрямованих дій і зовнішні та внутрішні умови, шо їх визначають. Саме вони в сукупності зумовлюють наявність у матеріальному середовищі слідів розкрадання, а отже, доказів у справі, чим у свою чергу, визначається напрям пошуків доказової інформації про механізм слідоутворення і, в кінцевому підсумку, про механізм самого розкрадання.

Оскільки спосіб вчинення розкрадання складається