Що стосується колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, інших підприємств недержавної форми власності, то питання покриття шкоди, заподіяної членами цих аграрних формувань, повинні передбачатись в їх статутах.

4. Адміністративна відповідальність за порушення правил щодо забезпечення збереження власності.

Після проведення на початку 80-х років кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення почали з'являтися наукові статті, брошури, коментарі, монографії, присвячені цій проблемі, які врахували зміни в правовому регулюванні адміністративної відповідальності. В них досить повно висвітлені загальні питання названої відповідальності, сформульовано рекомендації для практичних працівників, котрі при виконанні обов'язків застосовують законодавство про адміністративні правопорушення. Проте проблема себе не вичерпала і потребує нових розробок з урахуванням змін в законодавстві про адміністративну відповідальність та вдосконалення практики його застосування. Вона настає за скоєння адміністративних правопорушень (адміністративний проступок).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Поняття «адміністративний проступок» (делікт) є актуальним і має суттєве значення як у теоретичному, так і практичному аспектах. Важливість даної проблеми полягає у тому, що віл тлумачення наведеного поняття залежить вирішення таких специфічних питань адміністративного права як підстави відповідальності, кваліфікація деліктів, застосування стягнень за їх вчинення.

Порушення багатьох норм, які встановлюють порядок збереження вантажів на залізничному транспорті, не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, а тому їх не можна віднести до адміністративних правопорушень. Це - порушення порядку підготовки вантажу для транспортування, його прийняття в тарі і упаковці, завантаження або відправлення у вагонах і контейнерах, які не забезпечують збереження вантажу, тощо. Дотримання загальноприйнятих правил, - зазначає А. Альохін, - забезпечується створенням належних організаційно-технічних умов роботи транспорту, форм переконання, роз'яснення і виховання громадян, а також примусу, особливо через притягнення винних до адміністративної відповідальності. Наведені порушення, як правило, виникають з причин, що прямо залежать від виконання службових обов'язків працівниками залізничного транспорту, за які вони несуть не адміністративну, а дисциплінарну і матеріальну відповідальності, за винятком правопорушень, пов'язаних з дрібним розкраданням (ст. 51 КпАП України), порушень правил пожежної безпеки (ст. 120), порушень правил забезпечення збереження вантажів на транспорті (ст. 136) і недотримання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (ст. 170).

У КпАП України передбачено ряд адміністративно-правових норм. безпосередньо направлених для забезпечення збереження вантажів на залізничному транспорті, за порушення яких настає адміністративна відповідальність. Умовно їх можна поділити на дві групи. До першої належать ті, за допомогою котрих здійснюється забезпечення збереження вантажів на зазначеному транспорті (статті 51. 136. 170). До другої — норми, що опосередковано спрямовані на забезпечення збереження майна, яке перевозиться залізничним транспортом.

Це норми, до яких належить порушення правил безпеки руху на транспорті (статті 109, 110, 116, 119. 123), пожежної безпеки на такому транспорті (ст. 120), охорони навколишнього природного середовища (статті 82, 83, 901), а також ті, які сприяють порушенню охорони вантажів на транспорті, наприклад, розлиття спиртних напоїв на виробництві працівниками транспорту, в тому числі тими. які забезпечують безпосередню охорону вантажів (ст. 179).

Не дослідженим є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст 136 КпАП.

Диспозиція її не відображає всі сторони об'єкта посягання, а велика кількість спеціальних технічно-правових тлумачень і суб'єктів правопорушень викликають труднощі в роботі правозастосовчих органів.

Об'єкт посягання — один з елементів складу адміністративного правопорушення — це те, чому завдається чи може завдатись ним шкода. Об'єктом правопорушення виступають «суспільні відносини, які регулюються і охороняються правом».

Об'єктивна сторона правопорушення (ст. 136 КпАП) складається з таких елементів, як:

- порушення правил забезпечення збереження вантажів на транспорті, заподіяння шкоди — створення умов для незбереження останніх і причинного зв'язку між ними.

- порушення правил щодо забезпечення збереження власності.

Під порушенням правил забезпечення збереження вантажів слід розуміти невиконання або неналежне виконання норм. які встановлюють порядок забезпечення збереження вантажів.

Невиконання норм виявляється в пошкодженні (зриві) майнових елементів, вказаних у диспозиції статті, а також перебування без належного дозволу на визначених об'єктах транспорту. Пошкодження, в свою чергу, передбачає порушення цілісності окремих частин вагону, контейнера тощо. коли вони стають непридатні для цільового призначення.

Спосіб пошкодження, крім зриву пломб, у законі не вказаний. Передбачається, що спосіб дії (пролом, надлом, віджим, надпил, проруб тощо, за допомогою лома, молотка, сокири тощо) винного, як факультативна ознака, в більшості випадків не впливає на кваліфікацію правопорушення. Використання суспільне небезпечного способу, наприклад, підпалу або того, що призвело до тяжких наслідків, тягне іншу — кримінальну або матеріальну відповідальність.

Найбільш поширеним (з точки зору застосування практики) способом порушення ст. 136 КпАП є перебування без належного дозволу на об'єктах транспорту. Порушення правил забезпечення збереження вантажів на транспорті може бути скоєно умисно або з необережності. Усвідомлення протиправного характеру свого вчинку і передбачення настання шкідливих наслідків характеризує інтелектуальний момент прямого умислу. Це означає, що особа, яка робить шкоду (ламає вагон, зриває пломбу тощо), розуміє фактичну сторону свого вчинку і його антисоціальне значення; їх належність до залізниці, до перевезення вантажів: усвідомлює, що порушує існуючий порядок їх збереження.

Відображення цих та інших фактичних обставин правопорушення в свідомості винного дає

можливість усвідомлювати йому шкідливість вчинку для системи суспільних відносин. Для прямого умислу при пошкодженні вагонів та інших предметів характерне передбачення неминучості шкідливих наслідків