Колективний договір укладається також на підприємствах, які здійснюють науково-дослідну діяльність або займаються комерцією з метою одержання прибутку.

Якщо є необхідність, колективний договір може укладатися у структурних підрозділах підприємств, установ, організацій. Під такими підрозділами слід розуміти цехи, відділи, лабораторії, сектори тощо. Основне, що повинно врахуватись при вирішенні цього питання, - це фінансові, економічні, організаційні і матеріальні можливості цих підрозділів для встановлення працівникам додаткових соціальних пільг з урахуванням специфіки роботи конкретного підрозділу у межах його компетенції.

Колективний договір підрозділу може заміняти колективний договір підприємства. Але колективний договір підрозділу може вирішувати тільки окремі питання соціально-економічних і трудових відносин підрозділу. У такому випадку колективний договір структурного підрозділу є додатком до загального колективного договору підприємства, дія якого поширюється і на структурний підрозділ.

Розроблений сторонами проект колективного договору виноситься на загальні збори або конференцію трудового колективу. Загальні збори трудового колективу вважаються правомочним, якщо в них бере участь не менше половини працюючих на даному підприємстві, в установі, організації.

Конференція працівників трудового колективу правомочна при участі в ній не менше 2/3 представників трудового колективу, обраних делегатами на конференцію. Якщо загальні збори чи конференція трудового колективу схвалює проект колективного договору, він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами чи конференцією трудового колективу.

Підписаний сторонами колективний договір підлягає оповіщеній реєстрації у місцевих органах державної виконавчої влади відповідно до Положення про порядок оповіщення реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів. Відповідно до Положення, оповіщена реєстрація потрібна для забезпечення можливості врахування їх умов під час розгляду трудових спорів, що можуть виникнути за результатами застосування норм цих угод (договорів) уповноваженими на те органами, і засвідчує ідентичність примірників і копій поданих на реєстрацію. Реєстрація проводиться в двотижневий строк з дня одержання колективного договору.

Не пізніше наступного дня після реєстрації два примірники колективного договору повертаються сторонам, що його підписали і подали на реєстрацію.

Копія договору зберігаються реєструючим органом.

Місцеві органи державної виконавчої влади, що реєструють колективні договори, не можуть вимагати від сторін цього договору внесення до нього змін або відмовити в його реєстрації за винятком єдиного випадку, коли подані на реєстрацію примірники і копія колективного договору не є ідентичними.

Колективний договір вступає в силу з дня його підписання представниками сторін з моменту, що встановлений в самому договорі, незалежно від терміну його реєстрації.

Законодавство про працю не встановлює єдиних вимог щодо структури колективного договору. Сторони самостійно визначають його структуру, розділи, що слід включити в договір, які додатки приєднати. В той же час законодавством досить детально визначається зміст колективного договору.

Зміст колективного договору визначається сторонами у межах їх компетенції.

У колективних договорах встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Зокрема, ці зобов'язання відносяться до змін в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форм, систем розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, якщо це передбачено статутом; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективним договором можуть передбачатись й інші, додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Колективний договір може бути доповнений додатками, про які в загальній формі може бути вказано у тексті колективного договору. Самі додатки оформляються у вигляді відповідних документів.

Як додатки до колективного договору можуть бути: перелік професій і посад зі шкідливими умовами праці, які мають право на додаткову відпустку і скорочений робочий день; перелік посад працівників із ненормованим робочим днем, яким надається додаткова відпустка; норми безкоштовної видачі спецодяг, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту; перелік професій і посад працівників, яким дозволяється встановлювати підсумований облік робочого часу; угода з охорони праці та інші додатки.

Юридична служба повинна брати участь у розробці правових документів з формування колективу бригади, взаємної відповідальності правління, ради, керівництва і бригади.

Беручи участь у розробці правових документів, юридична служба звертає увагу розробників на чітке формулювання завдань, які стоять перед структурними підрозділами або посадовими особами, об'єму, характеру робіт, способів відповідальності за ті чи інші упущення, що дає можливість спитати за конкретні дії, та тим самим сприяє організованості і дисципліні на підприємстві.

У необхідних випадках юридичній службі слід за своєю ініціативою вносити керівництву підприємства пропозиції щодо розробки рішень, наказів, посадових інструкцій, положень, інших правових актів, які направлені на зміцнення трудової дисципліни.

Підготовлений проект нормативного акту підприємства повинен відповідати чинному законодавству, внесеним до нього змінам і доповненням, які при переході до ринкових відносин вносяться постійно.

2.Історія виникнення колективних договорів і етап їх розвитку в Україні.

Виникнення колективних договорів у всіх країнах тісно пов'язане з економічними і соціальними наслідками подій, що мали місце наприкінці 19-го на початку 20-го віку. Прискорений розвиток капіталістичного способу виробництва, розподіл праці — все це відбилося на традиційних взаємовідносинах між трудящими і підприємцями, і змусило трудящих шукати захисту шляхом створення організацій, які б були спроможними захистити їх інтереси. Такими організаціями стали об'єднання за професією - професійні спілки, мета створення яких була різною: