План
1. Поняття та основні вимоги законності.
2. Основні завдання юридичної служби щодо дотримання законності.
3. Робота по забезпеченню законності правових документів.
4. Систематизація законодавства.
Висновок.
Практична робота
Література.
1. Поняття та основні вимоги законності
Перша і основна вимога законності - добре продумана система правових демократичних законів та інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, підприємств, які засновані на різних формах власності і господарювання. Діяльність суду повністю залежить від якості законів.
Закони повинні бути якісні, однозначні для всіх громадян і посадових осіб.
В Україні проходить повне оновлення системи законодавства, почалась правова реформа.
Друга вимога законності - відповідність підзаконних нормативних актів законам і Конституції.
Третя вимога законності - чітке формування і закріплення компетенції, функціональних прав і обов'язків всіх державних органів та їх посадових осіб, підприємців, організацій тощо.
Законність - це є одночасно метод і режим діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин. Це процес реалізації правових норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого методів правового регулювання. Результатом цього процесу є стан правопорядку, стан правовідносин суспільства.
Таким чином, законність - це процес діяльності держави та інших суб'єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьом основних вимог:
- наявність добре продуманої системи правових законів і підзаконних нормативно-правових актів;
- точне і повне закріплення правового статусу (прав і обов'язків) всіх учасників правовідносин;
- точне й неухильне виконання і дотримання законів та інших нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами.
Режим законності є необхідним елементом політичного режиму. Законність безпосередньо зв'язана з відповідним режимом дотримання і виконання демократичних правових законів.
Всі державні органи діють на підставі законів. Законність є конституційним принципом, який характеризується в таких принципах і вимогах:
- принцип загальної законності - всі без винятку державні органи, зобов'язані дотримувати і виконувати закони;
- дотримання і охорона прав громадян - одна з основних вимог законності;
- верховенство права над законами і підзаконними нормативно-правовими актами - важливий принцип законності у правовій державі;
- принцип єдності законності і доцільності;
- невідворотність юридичної відповідальності за вчинені правопорушення - один із принципів законності.
2. Основні завдання юридичної служби щодо дотримання законності.
В пункті 2 загального Положення про юридичну службу зазначено, що основне завдання юридичної служби - організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками й працівниками під час виконання покладених на них завдань та функціональних обов'язків.
У зв'язку з тим, що в діяльності суб'єктів підприємницької діяльності ще під час укладання і виконання господарських договорів, оренди майна, здійснення розрахунково-кредитних відносин, іншої діяльності, а також під час прийому на роботу працівників, їх переведення на іншу роботу та звільнення допускаються порушення чинного законодавства, юридична служба має право перевіряти додержання законності в діяльності структурних підрозділів.
З метою додержання законності в діяльності підприємства юридична служба бере участь у підготовці або перевіряє і візує проекти наказів, інструкцій, положень та інших документів правового характеру, які приймаються на підприємстві. Юридична служба підприємства несе відповідальність за відповідність законодавству документів, які вона візує.
При виявленні порушень законності в роботі структурних підрозділів або посадових осіб юридична служба зобов'язана доповісти керівнику підприємства про ці порушення для прийняття необхідних заходів щодо їх усунення.
В разі невідповідності чинному законодавству проектів документів, які представляють на підпис керівнику (наказів, положень, інструкцій і т.д.), юридична служба не повинна візувати їх, а зробити відповідні висновки з пропозиціями про приведення цих документів у відповідність з чинним законодавством.
Тільки після цього документ може бути прийнятий.
Багато актів, які оформлюються на підприємстві, носять характер облікових, які фіксують стан і переміщення товарно-матеріальних цінностей, юридичною службою не візуються.
З практики роботи відомо, що розрахункові документи, транспортні накладні, юридичною службою не візуються, але вони носять правовий характер.
Робота з оформленням цих документів носить техніко-операційний характер, оскільки зводиться до заповнення встановлених форм. Отже нема необхідності здійснювати попередній контроль за відповідністю їх чинному законодавству.
Бажано на підприємстві мати встановлений конкретний перелік документів, які повинні візуватись юридичною службою. Він повинен відповідати конкретним умовам діяльності даного підприємства: колективний договір, накази, інструкції, положення, стандарти, правила внутрішнього трудового розпорядку, господарські договори, договори про колективну (бригадну) або повну індивідуальну матеріальну відповідальність за зберігання товарно-матеріальних цінностей.
Візування чітко встановленого переліку документів дає можливість юридичній службі зосередити увагу на організаторській роботі щодо попередження порушень законності в діяльності підприємства.
Також для забезпечення законності відносно до загального Положення про юридичну службу юридична служба підприємства:
- організовує та забезпечує правильне виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів, подає керівництву пропозиції щодо вирішення правових питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства;
- координує роботу і бере безпосередньо участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність;
- перевіряє відповідальність законодавству проектів наказів, інших актів, що подають на підпис керівнику підприємства, та візує їх за наявності погоджень цих проектів з зацікавленими підрозділами. Приймання актів правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається.
Перевіряючи відповідальність чинному законодавству проектів наказів, рішень, положень, розпоряджень та інших документів, які пов'язані із застосуванням законодавства про працю і підписується керівником, юридична служба перш за все з'ясовує, чи має керівник право видавати наказ, ухвалювати рішення з даного питання чи вирішення передбачених у проекті питань відносяться до компетенції загальних зборів, правління, ради; чи не слід цей