- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

- шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

- шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

- відповідно до законодавства України на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

- шкоди, завдано не при виконанні трудових обов'язків;

- службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності, передбачені статтею 133 КЗпП України:

- працівники - за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

- керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріалів чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, передбачений статтею 136 КЗпП.

Покриття шкоди працівником у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди проводиться шляхом подання власником - або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Що стосується колективних, сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, інших підприємств недержавної форми власності, то питання покриття шкоди, заподіяної членами цих аграрних формувань, повинні передбачатись в їх статутах.

Беручи участь у розгляданні питань про дебіторську заборгованість, яка значиться на балансі підприємства, разом з працівниками бухгалтерії юридичній службі рекомендується:

- брати участь у розробці заходів щодо активного використання правових засобів для попередження утворення цієї заборгованості;

- робити висновки про пропозиції бухгалтерії або інших структурних підрозділів про законне списування на збитки сум, які значаться за неплатоспроможними боржниками.

Юридичній службі необхідно перевіряти відповідність чинному законодавству матеріалів, які представляються керівнику для затвердження і списування з бухгалтерського балансу в разі, коли майно прийшло в непридатність, сталася його нестача, втрата від псування та ін. При цьому юридична служба повинна слідкувати за дотриманням встановленого порядку списання, не допускати його без прийняття всіх необхідних і своєчасних заходів щодо відшкодування збитків і притягнення до відповідальності винних в цьому осіб.

Під час складання висновку про списання товарно-матеріальних цінностей за пропозиціями відповідних служб юридичній службі треба враховувати, що норми природної втрати можуть застосовуватись лише у випадках виявлення фактичних нестач. Списування товарно-матеріальних цінностей у межах норм втрати до встановлення факту нестачі забороняється. Нестача цінностей, їх втрата від псування відносяться на винних осіб.

Необхідно надавати допомогу структурним підрозділам, які здійснюють оформлення документів, договорів при передачі, продажу, здачі в оренду іншим підприємствам споруд, обладнання, транспортних засобів тощо.

Юридичній службі необхідно проводити з особами, які виконують цю роботу, систематичне вивчення чинного законодавства, яке регулює питання продажу, оренди і т.д.

В разі виявлення невідповідності законодавству документів, які надані юридичній службі на узгодження і візування, вона, не візуючи їх, дає відповідне заключення з пропозиціями про законний порядок вирішення даного питання.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами, а в окремих випадках самостійно повинна періодично аналізувати практику використання на підприємстві правових заходів у справі забезпечення зберігання власності і боротьби з безгосподарністю.

Аналітична робота повинна бути направлена в першу чергу на вивчення причин і умов, які сприяють крадіжкам, нестачам, псуванню майна, втратам від безгосподарності.

Форми взяття участі у здійсненні цієї роботи можуть бути різними: вивчення причин виникнення крадіжок, нестач, псування майна, які мали місце на підприємстві; підготовка службових записок, довідок керівництву підприємства про порушення законодавства про охорону майна і т.і. При цьому слід аналізувати дані, які є в актах інвентаризації, ревізій, окремих перевірок, претензійно-позовних матеріалів, рішень і ухвал районних, міських, арбітражних судів, приписах прокуратури, міліції про крадіжки, нестачі, фактах безгосподарності.

4. Систематизація законодавства.

Щоб дотримуватися законності в діяльності підприємств юридична служба повинна постійно працювати над систематизацією законодавства, в яке при переході до ринкових відносин постійно вносяться зміни і доповнення. З цією метою необхідно слідкувати за новинами в законодавстві, читати Відомості Верховної Ради