України, Офіційний вісник України, газету "Голос України".
Нормативно-правові акти підлягають певній систематизації. Це дає можливість мати ті нормативні акти, які потрібні для застосування.
В окремих галузях права існує надзвичайно багато нормативно-правових актів, особливо з цивільного і трудового права. Без систематизації ними важко користуватись.
Є три види систематизації законодавства :
1. Інкорпорація - це така систематизація нормативно-правових актів, яка не вносить ніяких змін у зміст норм і нормативних актів. Вона може проводитись на основі різних підстав: хронологічно (за роками видання нормативних актів); за сферами правового регулювання (збірники Постанов Кабінету Міністрів України).
За юридичними значенням інкорпорація може бути офіційною і неофіційною; за обсягом - загальна, галузева, спеціальна.
За критерієм об'єднання нормативно-правових актів - предметна, хронологічна, суб'єктивна.
2. Кодифікація - це така систематизація нормативних актів, яка пов'язана з переробкою їх змісту.
Кодифікація може бути тільки офіційною; за обсягом - галузева, міжгалузева, спеціальна. За формою вираження - кодекси, статути, закони.
3. Створення зводу законів - це поєднання всіх форм систематизації, в тому числі і прийняття нових нормативних актів.
Висновок.
У справі забезпечення законності, високої організованості, дисципліни і порядку велике місце відводиться праву - регулятору громадських відносин. Це означає, що господарюючі суб'єкти зобов'язані: здійснювати свою діяльність відповідно до правових приписів органів державної влади; самостійно, з допомогою локальних нормативних актів регламентувати різні сфери своєї діяльності; використовувати можливості різних договорів. Для здійснення допомоги у вирішенні цих питань і покликана юридична служба основним завданням якої є організація правої роботи спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконання вимог актів законодавства інших нормативних актів Міністерств, підприємств, а також їх керівників та працівників під час покладених на них завдань та функціональних обов'язків, що є великою роллю юридичної служби у забезпеченні законності, яка здійснює свою діяльність відповідно до загального Положення "Про юридичну службу", в якому зазначаються основні напрямки її діяльності. Також можна зазначити, що юридична служба є самостійною функціональною службою.
Практична робота
1.
№ 56/04 від 07.09.04
Позивач: Закрите акціонерне товариство «Грант»
40035 м. Суми, вул. Черепіна 65
р/р 56899904567 в СФ КБ «Синтез» МФО 334567 код 0097856
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Комсомол»
42890 Сумська обл., Сумський р-н с. Комсомольське, вул. Правди, 89.
р/р 54678904376 в КБ «Аваль»
МФО 334545 код 0097678
Позовна заява.
Піна позову: 77000 (сімдесят сім тисяч) грн.
Відповідно до укладеного договору поставки зернових культур № 146/03 від 27.05.04 з ТОВ «Комсомол», ЗАТ «Грант» повинно було поставити на адресу ТОВ 500 тон ячменю, за що ТОВ зобов'язувалось сплатити 70 тисяч гривень.
ЗАТ «Грант» здійснило поставку на адресу ТОВ «Комсомол» зазначену кількість ячменю (500 тон) - накладна № 67/09 від 01.08.04. Але ТОВ «Комсомол» не перерахувало на рахунок ЗАТ «Грант» суму договору (7000 грн.) станом на 07.08.03.
Відповідно до п.5.4. договору № 146/03 від 27.05.03. «Якщо Покупець не розрахувався у зазначені строки (5-денний строк) за поставлену продукцію, він зобов'язаний сплатити штраф у сумі 10% суми договору».
Відповідно до ст.2 ГПК:
Прошу:
1. Стягнути з відповідача суму боргу і суму штрафних санкцій (70000грн. + 7000грн. = 77000грн.).
2. Покласти всі судові витрати на відповідача.
3. Сповістити позивача про день слухання справи.
Додатки: (копії)
1. Договір поставки зернових культур №146 від 27.05.03.
2. Розрахунок ціни позову.
4. Накладна №67/09 від 01.08.03.
5. Квитанція про відправлення позовної заяви відповідачу.
6. Квитанція про сплату судових витрат.
Директор ЗАТ «Грант» _________ О.В.Несторенко
Юрисконсульт _________ С.В.Светличная
2. Оформлення позовних заяв для передачі в господарський суд проводиться, як правило, юридичною службою.
При одержанні претензійних матеріалів, юридична служба перед пред’явленням позовної заяви зобов’язана перевірити обґрунтованість і повноту зібраних доказів.
Юридична служба повинна відмовитись від пред’явлення необґрунтованої позовної заяви.
Згідно до ст. 56 ГПК позивач зобов’язаний при наданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Справи юридичних осіб (по умовах завдання це підприємство „Україна”) в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Права та обов’язки судового процесу передбачено статтею 22 ГПК України.
Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої їм особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Як правило, представником підприємства в судовому процесі є юрисконсульт.
Але в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30, ч.1 ГПК України).
Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Зазначені особи зобов’язані з’явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини в справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Література:
1. Конституція України;
2. Господарсько-процесуальний кодекс. - К: Атіка, 2003;
3. Горевий В.І. Юридична служба в АПК. - Суми: "Мрія", 1999;
4. Загальне положення про юридичну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 року № 690.
5. Боровик С.С., Джунь В.В., Мудрий С.М. Захист прав суб'єктів господарювання в арбітражних судах України. - К., 2001.
6. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. Арбітражний процес: Навч. посібник. -X. , 2001.
7. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права. - Суми, 2003.