План

Вступ

1. Основні форми і методи діяльності юридичної служби щодо забезпечення правильного застосування законодавства про працю і закріплення трудової дисципліни.

2. Участь юридичної служби в розробці документів правового характеру, які регулюють трудові відносини.

3. Забезпечення відповідності чинному законодавству правових актів, які ухвалюються на підприємстві.

4. Участь юридичної служби в зміцненні трудової днсципліни

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Робота щодо забезпечення дотримання законодавства про працю і закріплення трудової дисципліни на підприємствах, акціонерних товариствах, колективних сільськогосподарських підприємствах здійснюються керівниками підприємств, їх працівниками, радами підприємств, трудовими колективами, громадянськими організаціями. Активну участь у цій роботі бере юридична служба. В своїй роботі вона керується Загальними положеннями про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 р- №690. Це положення визначає основні напрямки діяльності юридичної служби або юрисконсульта.

1. Основні форми і методи діяльності юридичної служби щодо забезпечення правильного застосування законодавства про працю і зміцнення трудової дисципліни

Основні форми і методи діяльності юридичної служби щодо забезпечення правильного застосування законодавства про працю і зміцнення трудової дисципліни, які повинні сприяти реалізації положень Закону „Про економічну самостійність України” та інших про поєднання централізованого керівництва і самоуправління трудових колективів суб'єктів підприємницької діяльності, дотримання інтересів держави, підприємств і громадян, виховання у працюючих організованості і дисципліни.

Доцільно, щоб форми і методи участі юридичної служби у забезпеченні дотримання законодавства про працю і зміцнення трудової дисципліни знайшли своє відображення у посадовій інструкції юридичної служби, яка розробляється на підприємстві.

Основними у роботі юридичної служби щодо забезпечення законодавства про працю і зміцнення трудової дисципліни є:

- взяття участі у розробці документів правового характеру, які регулюють трудові відносини на підприємстві (правила трудового розпорядку в колективних сільськогосподарських підприємствах, ПВТР на підприємствах, колективного договору);

- забезпечення відповідності чинному законодавству проектів рішень, наказів, розпоряджень, положень, інструкцій та інших правових актів, які представляються керівникам на підпис;

- надання юридичної допомоги керівникам і спеціалістам у використанні правових заходів щодо укріплення трудової дисципліни, правильного застосування передбачених трудовим законодавством, статутами, положеннями про стягнення за порушення трудової дисципліни;

- організація і ведення роботи із систематизації чинного законодавства про працю, локальних нормативних актів;

- надання юридичної допомоги правлінню, раді трудового колективу, профспілковому комітетові, комісії з трудових спорів та громадським організаціям, які діють на підприємстві;

- пропаганда і роз'яснення законодавства про працю у трудових колективах підприємства;

- реалізація основних напрямків роботи юридичної служби у забезпеченні дотримання законодавства про працю і зміцнення трудової дисципліни здійснюються на підставі планів роботи юридичної служби.

2. Участь юридичної служби в розробці документів правового характеру, які регулюють трудові відносини

Трудові відносини на підприємстві регулюються Кодексом законів про працю, Законом України „Про колективні договори і угоди”, законами та іншими нормативними актами, які підлягають вищим органам державної влади і управління, а також локальними нормативними актами, які ухвалюються на підприємствах. До них відносяться правила внутрішнього розпорядку колективного сільськогосподарського підприємства, акціонерного товариства, ПВТР радгоспу, заводу, положення, інструкції, рішення, накази колективні договори. Юридична служба, беручи участь у розробці Правил внутрішнього розпорядку, акціонерного товариства, КСП, ПВТР, іншого підприємства повинна враховувати особливості, специфіку того чи іншого сільськогосподарського формування. У правилах конкретизуються обов'язки правління, адміністрації, працівників і членів підприємства, питання прийняття та звільнення (виключення членів), використання робочого часу, порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень. Складаючи ПВТР, слід використовувати Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємств, які були затверджені Державним комітетом Ради Міністрів колишнього СРСР з праці і соціальних питань 20.07.1984 року, а при складанні ПВР - Примірні правила внутрішнього розпорядку колгоспу, які були затверджені Союзною радою колгоспів 31.03.1982 року. І ті, і інші ще діють в Україні.

Беручи участь у розробці проекту колективного договору і його змісту, слід керуватися Законом України „Про колективні договори і угоди".

Існування колективного договору об'єктивно зумовлене наявністю соціальних, економічних і правових передумов. Соціальний фактор створюють соціально-трудові відносини, що виникають із застосуванням громадянами своєї здатності до продуктивної праці. В умовах суспільного виробництва виникають внутрішньо колективні відносини, зв'язки в галузі суспільної організації праці. Для регулювання таких зв'язків використовуються методи регламентації окремих питань узгодженням, прийняттям системи локальних актів, серед яких найважливіша роль належить колективному договору.

В економічному плані правомірність і необхідність існування колективних договорів обумовлена господарською самостійністю підприємств, наявністю різноманітних форм власності, використання найманої праці та існування об'єктивних розбіжностей між інтересами власників та найманих працівників.

До юридичних передумов існування колективного договору слід віднести правосуб'єктність його сторін, встановлення законом та гарантованість праводієздатності учасників договору.

Як акт локального регулювання, колективний договір виконує цілий ряд виробничих і соціальних завдань. До таких завдань належить: деталізація і конкретизація чинного законодавства про працю з максимальним урегулюванням специфіки даного підприємства; вирішення нових питань, що поставлені практикою і не знайшли врегулювання в чинному законодавстві; стимулювання працівників шляхом встановленні пільгових умов праці, забезпечення виконання договірних зобов'язань сторін; встановлення конкретної відповідальності господарських і профспілкових органів за поліпшення умов праці і побуту працівників підприємства; залучення працівників до управління виробництвом; поширення правових знань; врегулювання протиріч між власником і трудовим колективом найманих працівників для досягнення соціальної злагоди.

Важливою рисою колективного договору є його багатоплановість. Як основний локальний акт підприємства, колективний договір регулює майже всі відносини, що виникають у межах підприємства, як з приводу його виробничої діяльності, так і інші відносини, поєднує в собі заходи,