часу повернення на постійне проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством.
В ст. 43 КЗпП передбачено розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою профкому.
В ній зазначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 40 КЗпП, тобто змін в організації виробництва і праці, перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації); пунктом 2 - виявленої невідповідності працівн] іка займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи; пунктом 3 - систематичного невиконання працівникам без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовували заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; пунктом 4 - прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; пунктом 5 — нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігаються до встановлення інвалідності; пунктом 7 - появи на роботі в нетверезому стані, уретані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Також ст. 41 КЗпП пункт 2 - винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; пункт 3 - вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи - здійснюється за згодою профкому. За цими підставами профспілковий орган у п'ятнадцятиденний строк розглядає обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Це подання повинно розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено або від імені працівника може виступати адвокат. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається за його письмовою заявою.
Профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу.
Чинне законодавство передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника без згоди профспілкового органу у випадках: ліквідації підприємства, установи, організації; незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу; звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженням на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі чи організації, звільнення з підприємства, установи, організації, де немає профспілкової організації; звільнення керівника підприємства, установи, організації, його заступників, головного бухгалтера, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян; звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Юридична служба при перевірці наказів (розпоряджень) про випробування при прийнятті на роботу повинна звертати увагу на те, що строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців. Також потрібно зазначити, що строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин.
Також юридичній службі потрібно звертати увагу на те, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію та в інших випадках, передбачених законодавством.
Я вважаю, що юридична служба на підприємстві повинна звертати увагу на такі питання, як залучення працівників до роботи у вихідні дні, тому що таке залучення допускається лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації у таких випадках: для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна; для і виконання невідкладних, наперед