на своєчасність їх укладання. У разі несвоєчасного укладання такого договору матеріальна відповідальність, покладається на керівника, який не вжив заходів щодо укладання такого договору. Категорія працівників, характер робіт, які виконуються, визначені Переліком посад і робіт, з якими можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність. Наприклад, колективна матеріальна відповідальність може запроваджуватися при виконанні таких робіт:
- роботи пов’язані з виконанням касових операцій;
- роботи пов’язані з прийманням від населення всіх видів платежів та виплатою грошей не через касу;
- роботи пов’язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства;
- роботи пов’язані з виготовленням (складанням, монтажем) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки, електромеханічних та радіотехнічних приладів, систем, а також виготовлення їх деталей та запасних частин;
- роботи з виконання операцій, пов’язаних із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, обробкою та використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також валютних операцій;
- роботи пов’язані з прийманням, виготовленням, транспортуванням, рахуванням, упаковкою, зберіганням, та видачею грошових знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів;
- роботи пов’язані з переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів.
Юридична служба розробляє заходи щодо додержання на підприємствах різних форм власності і господарювання встановленого законодавством порядку приймання продукції виробничого призначення, товарів народного споживання; організує вивчення відповідними працівниками нормативних актів, які регулюють це питання; надає необхідну допомогу при складанні актів приймання продукції.
Юридична служба повинна давати правову оцінку матеріалам ревізій, інвентаризації та окремих з тим перевірок, щоб висновки і пропозиції не суперечили діючому законодавству, коло осіб, винних у допущених порушеннях, правильно було визнано, тощо.
Юридична служба повинна роз'яснювати такі питання, як надання консультацій працівникам, проведення лекцій, бесід, з питань зберігання власності.
3. Оформлення матеріалів про стягнення збитків від крадіжок, нестач, розтрат.
Правове оформлення в правоохоронні органи матеріалів про крадіжки, нестачі, корисні зловживання, розтрати, випуск нестандартної, неякісної продукції покладається на юридичну службу .
Ступінь участі юридичної служби визначається рішенням правління, наказом керівника підприємства.
У листі, який направляється в правоохоронні органи, необхідно конкретно вказати правопорушення, на яку суму заподіяна шкода, можливі свідки (прізвище, ім’я по батькові, адреса). У підтвердженні розміру шкоди до листа необхідно додати акт ревізій, інвентаризації, переоцінки, знищення або здачу продукції на переробку, накладні, розрахунки бухгалтерії про розмір збитків, договір з матеріально - відповідальними працівниками, довідку про період роботи, пояснення, документи про відшкодування збитків у добровільному порядку.
До притягнення винних працівників до відповідальності, повного і своєчасного покриття шкоди, яка заподіяна підприємству їх неправомірними діями, юридичній службі рекомендується підтримувати постійний діловий контакт з органами внутрішніх справ, судами, прокуратурою.
Юридична служба повинна проводити і надавати правову допомогу бухгалтерії, фінансовому відділу в роботі по відшкодуванню збитків, які заподіяні працівником, членами акціонерного товариства, забезпечити додержання передбачених чинним законодавством порядку і гарантій при покладенні на винних обов’язків відшкодувати збитки. Робота по відшкодуванню збитків повинна починатись зразу після їх виявлення. Наприклад юридичній службі рекомендується роз'яснити працівникам, що відповідно до чинного законодавства, передбачено добровільне відшкодування збитків.
Юридичній службі необхідно знати чи є документи, які підтверджують наявність прямої дійсної шкоди, вину працівника, чи додержаний встановлений чинним законодавством порядок і строки притягнення працівника, чи правильно вибраний вид відповідальності. Згідно із ст.134 КЗпП України повну матеріальну відповідальність несуть працівники у випадках коли:
- між працівником і підприємством відповідно до ст.135 кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей переданих йому для зберігання або для інших цілей;
- майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;
- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
- шкоди завдано працівником який був у нетверезому стані;
- шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування;
- відповідно до законодавства України на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків;
- службова особа винна при звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Випадки обмеженої матеріальної відповідальності, передбачені в ст. 133 КЗпП України:
- працівники за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, виробів, у томи числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної шкоди з їх вини, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність;
- за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, приладів, одягу виданих підприємством працівникові в користування;
- керівники підприємств та їх заступники а також керівники структурних підрозділів на підприємстві та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середньомісячного розміру заробітку, якщо шкоду заподіяно підприємству зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріалів чи грошових цінностей, випускові недоброякісної продукції, розкрадання, знищення чи зіпсування матеріальних чи грошових цінностей.
Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, передбачені в ст.136 КЗпП України.
Покриття шкоди працівником у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівники підприємств - за розпорядженнями вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з моменту виявлення заподіяної шкоди і звернено