У решті випадків покриття шкоди проводиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного суду. Стягнення з керівника підприємства та його заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

4. Участь юридичної служби у покритті шкоди.

Беручи участь у розгляданні питань про дебіторську заборгованість яка значиться на балансі підприємства, разом з працівниками бухгалтерії юридичній службі рекомендується:

- брати участь у розробці заходів щодо активного використання правових засобів для попередження утворення цієї заборгованості;

- робити висновки про пропозиції бухгалтерії або інших структурних підрозділів про списування на збитки сум, які значаться за неплатоспроможними боржниками. Юридичній службі необхідно перевіряти відповідальність чинному законодавству матеріалів, які представляються керівнику для затвердження і списування з бухгалтерського балансу в разі коли майно прийшло в непридатність, сталося його нестача, втрата від псування та інше.

При цьому юридична служба повинна слідкувати за дотриманнями встановленого порядку списання, не допускати його без прийняття всіх необхідних і своєчасних заходів щодо відшкодування збитків і притягнення до відповідальності винних в цьому осіб. Необхідно надавати допомогу структурними підрозділами, які здійснюють оформлення документів, договорів. Юридичній службі необхідно проводити з особами, які виконують цю роботу, систематичне вивчення чинного законодавства, яке регулює питання продажу, оренди і т.і.

В разі виявлення невідповідності законодавству документів, які надані юридичній службі, на узгодження і візування, вона не візує їх, а дає відповідне заключення з пропозиціями про законний порядок вирішення даного питання.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами, а в окремих випадках самостійно повинна періодично стажувати практику використання на підприємстві правових заходів у справі забезпечення власності і боротьбі з безгосподарністю.

5. Інші засоби захисту власності.

Віндикацінний позов.

Один із найдавніших і ефективних речово-правових засобів захисту права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння є віндикація. Її застосовують тоді, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснити, оскільки річ вибула з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи. Тобто віндикаційний позов - це позов не володіючого власника або незаконно володіючого не власника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі. Віндикаційний позов має багатовікову практику застосування і є універсальним захисним інструментом права власності в суспільстві будь - якої суспільно-економічної формації. Юридична наука виділяє два основні елементи, що визначають сутність будь - якого позову - предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, які призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності цього захисту.

За віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише такого майна, яке було у власності особи, що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначеними родовими ознаками. По іншому ставиться законодавець до захисту права власності цього власника, який за власною волею позбавився володіння своїм майном. Як правило, це випадки коли власник передає своє майно за договором найму, безоплатного користування іншими особами тощо, які неправомірно згодом здійснили відчуження такого майна третім особам. За таких умов майно не витребується у добросовісного набувача, у якого за законом набуває право власності на це майно.

Аналітична робота повинна бути направлена на виявлення причин і умов, які сприяють крадіжкам, нестачам, псування майна. Участь у здійсненні цієї роботи можуть бути різними: вивчення причин виникнення крадіжок; нестач; підготовка службових записок, довідок керівництву підприємства про порушення законодавства.

Негаторний позов.

Поряд з віндикаційним позовом не менш ефективним речово-правовим засобом захисту власності є негаторний позов. Цей засіб захисту являє собою вимогу власника усунути порушення у здійсненні його права які непов’язані з позбавленням володіння майном. Негаторний позов пред’являється у випадках коли власник має свою річ у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно її використовувати або розпоряджатися нею. Характерною особливістю цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачеві майна на праві власності.

Речово-правовий характер негаторного позову в тому, що цей вид позову може бути поданий лише щодо індивідуально - визначеного майна, які є об’єктом права власності, як абсолютного права, від порушення якого повинні утримуватись усі оточуючи особи. Характерною ознакою цього позову є протиправні вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпоряджатися або користуватися належним йому майном. Крім того негаторний позов має на межі усувати тривалі порушення зазначених повноважень власника, а не ті, що мали місце у минулому, що зумовлює на вимоги за негаторним позовом ступенів позовної давності. Таким чином триваючий характер правопорушення та наявність його в момент подання позову є однією з умов подання негаторного позову. Предметом негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень цього права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися чи розпоряджатися своїм майном.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користуватися і розпоряджатися майном та факти які підтверджують дії відповідача у створенні перешкод позивачеві щодо здійснення ним цих правомочностей.

Негаторний позов може бути поданий на осіб які самовільно зайняли нежилі чи жилі приміщення власника, або які продовжують їх