У відповідності з міжнародним договором у випадку, коли заповіт, складений за формою, передбаченою законодавством іноземної держави, після смерті заповідача подається нотаріусу для розкривання і оголошення, нотаріус оголошує зміст заповіту та складає протокол про його стан і зміст. У протоколі вказуються дата та місце складання протоколу, дата посвідчення заповіту, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його подала, стан документа (був він - поданий запечатаним чи відкритим; чи були в ньому закреслені місця, виправлення або інші недоліки). Протокол підписується нотаріусом і особою, яка подала заповіт. Цими самими особами підписується кожний аркуш заповіту. Якщо заповіт зберігався у нотаріуса в запечатаному вигляді, усі зазначені вище дії нотаріус провадить одноособово.

До протоколу додається засвідчена копія заповіту, а залежно від вимог міжнародного договору - копія протоколу та оригінал заповіту.

Указані документи можуть бути видані заінтересованій особі або надіслані компетентній установі іноземної держави за правилами виконання доручень.

Документи, які складено за кордоном за участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України. Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у таких випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (або щодо яких держава Україна визнала себе правонаступником).

Порядок зносин нотаріусів з іноземними органами юстиції визначається законодавством України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Нотаріуси у випадках, передбачених договорами про правову допомогу, зносяться з консульськими представництвами безпосередньо, якщо консульський округ даного консульського представництва зв'язаний з територією їх діяльності. В інших випадках зносини органів нотаріату з консульськими і дипломатичними представництвами здійснюються через Міністерство закордонних справ України.

Нотаріуси забезпечують докази, необхідні для ведення справ в органах іноземних держав. Дії для забезпечення доказів провадяться відповідно до цивільного процесуального законодавства України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила про нотаріальні дії, ніж ті, що містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила міжнародного договору. Якщо міжнародний договір відносить до компетенції нотаріусів вчинення нотаріальної дії, не передбаченої законодавством України, нотаріуси вчиняють цю нотаріальну дію в порядку, установленому Міністерством юстиції України.

Використана література

Законодавство:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Коментар до Конституції України. Законодавство Верховної Ради України.-К., 1996

3. Декрет РНК УРСР від 19 лютого 1919 року "Про суд" (Збірник Законів та розпоряджень Робіт.-сел.Уряду України за 1919 рік. - Харків, 1925. - c.147)

4. Декрет Ради Народних Комісарів України від 25 лютого 1919 року "Про заснування народних Нотаріальних Камер" // Збірник законів та розпоряджень Робіт.-сел. Уряду України за 1919 рік . -Харків, 1925. - с. 203, 204)

5. Постанова РНК України від 16 квітня 1921 року "Про нотаріальні функції" // Збірник законів і розпоряджень Робіт.-сел. Уряду України. - 1921. - 4.6. - с. 194, 195).

6. Положення про державний нотаріат від 20 квітня 1923 року // Збірник законів і розпоряджень Робіт.-сел. Уряду України. - 1923. - № 13. - Арт. 232. - с. 419-428).

7. Нотариальное положение от 16 декабря 1925 года // Собр. Законов и Распоряжений Рабоче-Крест. Правительства Украины. - 1925. - 102. - ст. 557)

8. "Положення про судоустрій" (розділ VIII „Про державний нотаріат” (Положение о судоустройстве УССР от 23 октября 1925 года // Собр. Законов и Распоряжений Рабоче-Крест. Правительства Украины - 1925 - № 92, 93. - ст. 522).

9. Основи судоустрою Союзу РСР та союзних республік від 29 жовтня 1924 року (Основы судоустройства Союза ССР и союзных республик от 29 октября 1924 года // Собр. Законов и Распоряжений Рабоче-Крест. Правительства СССР. - 1924. - № 23. - ст.203. )

10. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 14 травня 1926 року "Про основні принципи організації державного нотаріату"(Собр. Законов и Распоряжений Рабоче-Крест. Правительства СССР. - 1926. - № 35. - ст. 252.).

11. Нотаріальне положення в Україні від 14 серпня 1928 р. (Нотаріальна устава // Збірник Законів та Розпоряджень Робіт.-селянського Уряду України. - 1928. - № 20. - Арт. 183. ).

12. Закон СРСР "Про державний нотаріат” (Ведомости Верховного Совета СССР. - 1973. - № 30. - ст.393.

13. Закон УРСР від 25 грудня 1974 року „Про державний нотаріат”. (Ведомости Верховного Совета УССР. - 1975. - № 1. - ст.4.),

14. Закон України від 2 вересня 1993 року „Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№ 39. - ст.383.),

15. Інструкція "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" за № 283/8882 від 3 березня 2004 року.

Література :

1. А.Ф.Клейман. Отв. ред. //Нотариат в СССР // . - М., 1960

2. Лесницкая Л.Ф. //Закон о государственном нотариате // Сов. гос. й право.- 1973.-№ 12

3. Павлов А.А. Нотариат. - Харьков, 1926. - с.45).

4. Седугин П. Новый общесоюзный Закон о государственном нотариате // Соц. Законность. - 1973. -№ 10 -с.5, 6).