Юридична служба розробляє заходи щодо додержання на підприємствах різних форм власності і господарювання встановленого законодавством поряд-ку приймання продукції виробничого призначення, товарів народного спожи-вання, сировини сільськогосподарської продукції; організує вивчення відповід-ними працівниками нормативних актів, які регулюють ці питання; надає необ-хідну допомогу при складанні актів приймання продукції.

Юридична служба повинна давати правову оцінку матеріалам ревізій, ін-вентаризацій та окремих перевірок з тим, щоб висновки і пропозиції не супере-чили діючому законодавству, коло осіб, винних у допущених порушеннях, пра-вильно було визначено тощо.

Юридична служба повинна роз'яснювати такі питання, як надання консу-льтацій працівникам, проведення лекцій, бесід з питань зберігання власності.

На юридичну службу покладається правове оформлення в правоохо-ронні органи матеріалів про крадіжки, нестачі, корисні зловживання, розтрати, випуск неякісної, нестандартної продукції.

Ступінь участі юридичної служби визначається рішенням правління, на-казом керівника підприємства.

У листі, який направляється в правоохоронні органи, необхідно конкрет-но вказати правопорушення, на яку суму заподіяна шкода, можливі свідки (прі-звище, ім'я та по батькові, адреса).

У підтвердженнях розміру шкоди до листа необхідно додати: акт ревізії, інвентаризації, переоцінки, знищення або здачу продукції на переробку, дефектні відомості, накладні, розрахунки бухгалтерії про розмір збитків, договір з матеріально відповідальним працівником, довідку про період роботи, пояснен-ня, документи про відшкодування збитків у добровільному порядку.

Для притягнення винних працівників до відповідальності, повного і своє-часного покриття шкоди, яка заподіяна підприємству їх неправомірними діями, юридичній службі рекомендується підтримувати постійний діловий контакт з органами внутрішніх справ, судами, прокуратурою.

Юридична служба повинна надавати правову допомогу бухгалтерії, фі-нансовому відділу в роботі по відшкодуванню збитків, які заподіяні працівни-ком, членом акціонерного товариства колективного сільськогосподарського підприємства, забезпечити додержання передбачених чинним законодавством порядку і гарантій при покладенні на винних обов'язків відшкодувати збитки.

Робота по відшкодуванню збитків повинна починатись зразу ж після їх виявлення. Наприклад, юридичній службі рекомендується роз'яснити винним працівникам, членам акціонерних товариств, колективних сільськогосподарсь-ких підприємств, що відповідно до чинного законодавства, передбачено добро-вільне відшкодування збитків в натурі або в грошах.

Юридичній службі необхідно знати, чи є документи, які підтверджують наявність прямої дійсної шкоди, вину працівника, чи додержаний встановлений чинним законодавством порядок і строки притягнення працівника, члена акціо-нерного товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, чи правильно вибраний вид відповідальності.

Згідно із ст. 134 КЗпП України повну матеріальну відповідальність працівники несуть у випадках, коли:

- між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівни-ком повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та ін-ших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;

шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

- шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

- шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготов-ленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівни-кові в користування;

- відповідно до законодавства України на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

- шкоди, завдано не при виконанні трудових обов'язків;

- службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні пра-цівника на іншу роботу.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності, передбачені статтею 133 КЗпП України:

- працівники - за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, - у роз-мірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного за-робітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних прила-дів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, устано-вою, організацією працівникові в користування;

- керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого се-реднього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріалів чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, передбачений статтею 136 КЗпП.

Покриття шкоди працівником у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваже-ного ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шля-хом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищесто-ящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не рані-ше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не зго-ден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розгляда-ється у порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди проводиться шляхом подання власни-ком або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступни-ків матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Що стосується колективних, сільськогосподарських підприємств, акціо-нерних товариств, інших підприємств недержавної форми власності, то питання покриття шкоди, заподіяної членами цих аграрних формувань, повинні перед-бачатись в їх статутах.

Беручи участь у розгляданні питань про дебіторську заборгованість, яка значиться на балансі підприємства, разом з