План

Вступ

1. Правове забезпечення позовного провадження.

2. Перелік ГПД, що складаються при здійсненні позовної роботи.

3. Зміст відзиву на позовну заяву при поданні зустрічного позову.

Висновок

Практична частина

Література

Вступ

Невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань однією стороною тягне, як правило, порушення певних прав та законних інтересів іншої сторони, що, в свою чергу, є підставою для виникнення господарського спору. Такий спір може бути передано на вирішення господарського суду.

До набрання чинності Законів України від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України», «Про судоустрій України», «Про внесення змін до Закону України, «Про ар-бітражний суд», «Про внесення змін до Арбітражного про-цесуального кодексу України», такий суд називався арбітражним судом.

Відповідно до згаданих законів арбітражний суд був пе-рейменований на господарський суд, а Арбітражний проце-суальний кодекс України — на Господарський процесуальний кодекс України.

Таким чином, завдання курсової роботи - розгляд процедури складання господарсько-процесуальних документів при здійсненні позовної роботи - є надзвичайно актуальним.

1. Правове забезпечення позовного провадження.

Основним документом, що регулює процедуру позовного провадження, є Господарський процесуальний кодекс України. Відповідно до ст. 1 і 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) до підвідомчості господарських судів віднесені спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні чи виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також спорів про визнання недійсними актів ненормативного характеру.

Право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися також державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 5 ГПК спір може бути переданий на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором. В іншому випадку відповідно до Конституції України сторона має право звернутися з позовом безпосередньо до господарського суду. Цей порядок визначається ГПК, якщо інший порядок не встановлено в Україні чинним законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин, наприклад, транспортним законодавством.

Вимоги щодо досудового врегулювання спору не поширюються на спори про визнання недійсними господарських договорів, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій і т. ін., а також на позовні заяви прокурора. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади. Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопільська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути оскаржено.

Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого господарського суду, і передати її на розгляд до іншого місцевого господарського суду.

До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь в процесі у випадках, передбачених ГПК.

Суддею є посадова особа господарського суду. Процесуальний статус судді визначається Законом "Про господарські суди" та ГПК.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які