на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, накладається арешт, на підставі винесеної ухвали повинний бути винесений наказ, який надсилається для виконання державному виконавцю за місцем знаходження майна або установі банку, який здійснює касове-розрахункове обслуговування відповідача.
У випадках застосування таких заходів, як заборона вчиняти певні дії або зупинення стягнення на підставі виконавчого чи іншого документа (наприклад, розпорядження податкової інспекції, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, наказ не видається, а відповідна ухвала господарського суду надсилається сторонам, особам, яким заборонено вчиняти певні дії, або установі банку, в якій знаходиться виконавчий документ.
Обираючи, який саме спосіб забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з таких положень:
а) у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та
можливих судових витрат;
б) за позовами про визнання права власності або витребування майна арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно;
в) у провадженні у справах про банкрутство арешт може бути накладений на все належне боржникові майно або грошові суми.
По позовах про витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника та виданому на її підставі наказі господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та інше, що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів щодо забезпечення позову.
У випадках, коли відповідач або особи, яким господарський суд заборонив вчиняти дії, що стосуються предмета спору, порушили цю заборону, до них може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 119 ГПКУ.
Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі (стаття 68 ГПКУ).
5. Участь юридичної служби у господарському суді при розгляді справ.
В разі того, якщо справа доходить до розгляду у суді, юридична служба, як вже зазначалося, представляє інтереси підприємства у суді. Тобто вона діє від імені і на користь того підприємства, на якому здійснювала свою діяльність від початку організації нею позовної роботи і аж до розгляду справи у судовому засіданні.
У свою чергу, розгляд справ у господарському суді здійснюється суддею одноособово. Лише у разі вирішення складних спорів голова господарського суду або його заступник може вводити до складу господарського суду додатково двох суддів, призначивши одного з трьох суддів головуючим (стаття 70 ГПКУ).
Спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішений господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках голова господарського суду чи його заступник має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.
За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, яку представляє юридична служба, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішений у більш тривалий строк (ніж два місяці).
Про провадження строку вирішення спору виноситься ухвала (стаття 69 ГПКУ).
Під час проведення судового засідання, всі дії, що відбуваються у цей момент фіксуються технічними засобами.
Правосуддя у господарських відносинах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Господарський суд сприяє досягненню угоди між сторонами. Умови угоди викладаються в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній представниками сторін.
Господарський суд приймає рішення відповідно до цієї угоди, якщо угода між сторонами не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Відповідно до статті 74 ГПКУ порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.
Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам господарського процесу їх права та обов'язки і сприяє здійсненню належних їм прав.
У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача (юридична служба) та інші особи, які беруть участь у засіданні.
При нез'явленні юридичної служби до господарського суду чи то в ролі позивача, чи то в ролі відповідача або ж обох сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо суддя вважає, що їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (стаття 70 ГПКУ).
Справа розглядається за місцезнаходженням господарського суду, окрім справ, що мають важливе громадське значення, які розглядаються судом безпосередньо на підприємствах та в організаціях. В цьому разі керівники підприємств зобов'язані забезпечити необхідні умови для проведення засідання господарського суду (стаття 76 ГПКУ ).
При прийнятті позовної заяви, суддя, відповідно до статті 64 ГПКУ, не пізніше 5 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребовуються