В процесі укладання договорів юридична служба надає постійну методичну допомогу структурним підрозділам і особам, які виконують договірну роботу, дають роз'яснення та консультації з питань застосування законодавства. Треба зауважити, що на невеликих підприємствах роботою по підготовці і складанню договорів займається юрисконсульт.

Юридична служба повинна візувати договірні документи лише за наявністю віз всіх зацікавлених підрозділів і за умови, що ці документи складені правильно по суті та по формі. При візуванні договору вона звертає увагу на відображення в ньому всіх суттєвих умов, необхідних для належного виконання обов'язків за договором. Повноту і чіткість викладеного тексту договору. Обов'язки у договорі повинні формулюватись так, щоб вони забезпечували чітку і повну регламентацію взаємовідносин сторін. Наявність у договорі неясних або неточно визначених умов може призвести до непорозуміння в результаті різного тлумачення сторонами своїх обов'язків. В той же час не слід включати в текст договору пункти, які повторюють текст законів, нормативних актів. Тільки після візування проекту договору юридичною службою, він передається на підпис керівнику у встановленому порядку.

2. Претензійна служба та її взаємодія з юридичною службою.

Одним із завдань юридичної служби, як вже зазначалося (п.п. 9-11 першого питання), є організація претензійної і позовної роботи на підприємстві, звичайно за допомогою інших структурних підрозділів (бухгалтерії, відділу матеріально-технічного забезпечення, канцелярії).

Керує виконанням і перевіряє наслідки цієї роботи безпосередньо керівник підприємства.

Законність і дисципліна в діяльності при переході до ринкових відносин — найнеобхідніша умова функціонування всіх господарюючих суб'єктів. У процесі їх діяльності між ними. Між ними і державою в особі відповідних органів виникають, функціонують та припиняються численні відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень, конфліктів, що призводять до суперечностей між підприємствами, організаціями, державними та іншими установами. Такі суперечності називаються господарськими спорами.

На сьогоднішній день чинне законодавство1 не вимагає від господарюючих суб'єктів, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання господарських спорів з іншою стороною, окрім випадків, прямо передбачених в законодавстві. 2

________________

1Рішення КСУ щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 КУ (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.02. № 15-рп/2002.

2Стаття 5 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91. Зі змінами на 07.03.2002.

а) Претензійна робота і участь юридичної служби у її здійсненні.

Сторони приймають міри досудового врегулювання господарських спорів у випадках, передбачених чинним законодавством України1, а також по домовленості між собою, якщо це передбачено договором.

Досудове врегулювання господарських спорів - сукупність заходів, здійснених підприємствами та організаціями, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду.

Значення досудового врегулювання господарських спорів розкривається через функції, які виконує ця стадія господарського процесу:

досудове врегулювання покликане забезпечити якомога швидше відновлення порушених прав підприємств і організацій;

воно покликане виявленню і усуненню причин та умов виникнення господарських правопорушень;

досудове врегулювання сприяє організації та підвищенню рівня укладання та виконання господарських договорів;

Виходячи із змісту чинного законодавства, існує:

1. Загальний порядок досудового врегулювання господарських спорів.1

Підприємства, організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушені, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією (вимоги до претензії визначені Господарським процесуальним кодексом України2).

Робота по пред'явленню претензії складається із наступних етапів (яку виконує юридична служба за допомогою інших структурних підрозділів):

1. Підготовча робота (збір доказів, які обґрунтовують претензію, складання розрахунків, калькуляцій, проведення взаєморозрахунків та інша робота, яку виконує фінансовий відділ на підприємстві);

2. Складання проектів претензій, узгодження їх з зацікавленими

1 Розділ ІІ Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91. Зі змінами на 07.03.2002.

2 п.3-5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91. Зі змінами на 07.03.2002.

структурними підрозділами або посадовими особами і представлення на підпис керівнику підприємства, організації або його заступнику;

Необхідним, і я би сказав, головним обсягом роботи при пред'явленні претензій (як, до речі, і при поданні позову до суду) є збір доказів. Адже від точності та доречності доказів залежить взагалі розгляд і його позитивний результат.

Претензія підлягає розгляду у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. У законодавстві передбачено у виняткових випадках інші строки розгляду претензій.1 Претензія надсилається боржнику рекомендованим листом або листом з повідомленням (щоб у майбутньому заявникові мати докази досудового врегулювання спору при подачі позову до господарського суду).

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для розгляду, їх повинен подати заявник у зазначений строк, який не може бути меншим 5 днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розглядання претензії зупиняється до одержання документів чи закінчення строку