1
Проаналізуйте поняття та ознаки адміністративної відповідальності.
Для того, щоб зробити відповідний аналіз зазначеному, необхідно перш за все дати визначення, що таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу про адміністративні правопорушення України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, які передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення України, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Що ж таке адміністративна відповідальність?
Адміністративна відповідальність – це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.
Як явище правової дійсності вона характеризується двома видами ознак.
По- перше, це ознаки, властиві юридичній відповідальності в цілому (основні);
по-друге, ознаки, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності ( похідні).
Основні ознаки адміністративної відповідальності полягають у тому, що вона:
є засобом охорони встановленого державою правопорядку;
нормативно визначена і полягає в застосуванні санкцій правових норм;
є наслідком винного антигромадського діяння;
супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;
пов’язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру), яких він має зазнати;
реалізується у відповідних процесуальних формах.
Похідні ознаки адміністративної відповідальності визнаються її юридичною природою.
Похідними ознаками є такі:
Її підставою є не тільки адміністративне правопорушення (проступок), а й порушення норм інших норм галузей права, у випадках, прямо передбачених чинним законодавством.
Вона полягає в застосуванні до винних адміністративних стягнень. У ст.23 КпАП зазначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності.
Право притягнення до адміністративної відповідальності надано багатьом державним органам та їх посадовим особам. (органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суди (ст.213 КпАП)).
2. Зазначте склади адміністративних проступків, які виокремлюють за ступенем суспільної небезпеки:
а) однозначні;
б) формальні;
в) основні;
г) матеріальні;
д) кваліфікаційні;
е) альтернативні;
є) особисті.
Відповідь:
в) основні;
д) кваліфікаційні.
3. Зазначте ознаки елементів складу адміністративного проступку, які завжди є необхідними:
а) вік порушника;
б) місце;
в) час;
г) ознаки засобів;
д) заборонене діяння;
е) осудність;
є) шкідливі наслідки.
Об’єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Основною і обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер. Так, шкідливі наслідки і причинний зв’язок обов’язкові лише в так званих матеріальних складах проступків, наприклад, дрібне розкрадання, пошкодження телефонів-автоматів, потрава посівів тощо). Більшість же адміністративних правопорушень характеризується недодержанням різноманітних правил. Коли діяння становить собою склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків. Це формальні склади, наприклад, порушення правил санітарних, митних торгівлі, охорони громадського порядку тощо. Ці склади формулюються в диспозиціях статей Особливої частини розділу II КпАП України лише вказівкою на протиправну дію чи бездіяльність. В деяких випадках у диспозиціях вказується тільки на шкідливі наслідки (“пошкодження”, “знищення”, “псування” тощо), діяння ж розуміється само по собі.
Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обов’язковими ознаками, якщо їх включено до конкретного складу проступку, (наприклад, окремі діяння визначаються адміністративними правопорушеннями лише в разі вчинення їх у громадському місці, часто в диспозиціях вказується спосіб вчинення проступку – грубе, злісне порушення, прихована передача тощо). В інших випадках вони можуть визнаватися обставинами, що пом’якшують або обтяжують відповідальність (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).
Суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов’язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, які характеризують суб’єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Відповідь:
а) вік порушника;
д) заборонене діяння;
є) шкідливі наслідки.
Задача 1
Громадянин Н., перебуваючи у громадському місці у нетверезому стані, поводився зухвало, порушував громадський порядок, на зауваження працівника міліції, який прибув, не реагував, відмовився пройти з ним до приміщення дільничного пункту. висловлювався нецензурно.
Як кваліфікувати дії?
Який порядок накладення адміністративних стягнень у разі множинності правопорушень?
На перший погляд з умови задачі вбачаються адміністративні правопорушення, передбачені ст.187 (“...Поява в громадських місцях у п’яному вигляді”), ст.173 (“Дрібне хуліганство”) та ст. 185 (“ Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції...”) Кодексу про адміністративні правопорушення України ( КпАП).
Чому саме на перший погляд? А тому, що особливістю об’єктивної сторони такого правопорушення, як “поява в громадському місці у п’яному вигляді…”є те, що особа заходиться в громадському місці не просто у п’яному вигляді (стані), а в такому вигляді, який принижує людську гідність і громадську мораль, зокрема, якщо:
- поведінка особи у стані сп’яніння явно порушує суспільні норми (непристойні висловлювання або жестикулювання, грубі викрикування, прискіпливі чіпляння до громадян і т.і.);
- порушник знаходиться в громадському місці в непристойному вигляді (брудний, вологий, розстебнутий одяг, неохайний зовнішній вигляд, який викликає огиду тощо);
- у зв’язку зі сп’янінням повністю або в значній мірі особа втратила орієнтир (безцільно стоїть або також безцільно рухається з місця на місце, у нього порушена координація рухів);
- повна безпорадність п’яного (в громадському місці лежить у безпорадному стані).
Але, як бачимо в умовах задачі такі об’єктивні обставини не зазначені. Самого визначення “перебуваючи у громадському місці у нетверезому стані” не достатньо для притягнення особи за ст. 178 КпАп України.
Формально в діях гр. Н. вбачаються і ознаки правопорушення,
