Чому формально? А тому, що з об’єктивної сторони таке правопорушення повинно виражатися у злісній відмові підкоритися законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків. Таким чином, злісна непокора виражається у відмові від обов’язкового виконання наполегливих, неодноразово повторюваних розпоряджень або вимог працівника міліції, або у непокорі, яка виразилась у зухвалій формі, що свідчить про вияв явної неповаги до органів та осіб, які здійснюють охорону громадського порядку. Така відмова звичайно проявляється в неоднозначній формі словами, жестами, мовчанням і т.і.

А як видно з умови задачі такої злісної непокори в діях гр. Н. не зазначено.

Таким чином у нас залишається одне правопорушення – дрібне хуліганство, яке передбачене ст. 173 КпАП, що вбачається в діях гр. Н.

Об’єктивна сторона даного правопорушення виражається в активних діях, як от: нецензурна (брутальна) лайка в громадських місцях, зухвала поведінка в таких місцях, не реагування правопорушника на зауваження громадян та працівників міліції, відмова пройти до відділу міліції чи пункту правопорядку тощо.

А те, що правопорушник знаходився при скоєнні такого правопорушення у нетверезому стані буде лише обтяжуючою обставиною при визначенні виду та міри адміністративного стягнення.

Так, ст. 280 КпАП передбачає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган чи посадова особа зобов’язана крім інших обставин встановити: чи є обставини, які пом’якшують участь чи обтяжують відповідальність.

Отже за вказаних обставин перебування гр. Н. у громадському місці у нетверезому стані, а отже і скоєння ним дрібного хуліганства саме в такому стані і буде такою обтяжуючою обставиною.

Що ж стосується накладення адміністративних стягнень у разі множинності правопорушень, то відповідно до ст. 36 КпАП (“Накладення адміністративних стягнень при скоєнні кількох адміністративних правопорушень”) при скоєнні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа скоїла декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, яка встановлена за більш серйозне порушення з числа скоєних. До основного стягнення в даному випадку може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за бюдь-яке зі скоєних правопорушень.

Але, як бачимо, в нашому випадку ніякої множинності правопорушень не вбачається. Всі протиправні дії охоплюються і кваліфікуються, як одне правопорушення – дрібне хуліганство.

Задача 2

Громадянка Захарченко постійно надавала житлові послуги громадянам Азербайджану, які періодично приїздили до Києва торгувати овочами та проживали в неї без прописки.

Кваліфікуйте дії зазначених у задачі осіб і визначте їх правові наслідки.

З умови задачі вбачаються:

- в діях гр. Захарченко адміністративне правопорушення, передбачене ст. 199 КпАП України, а саме, “...допущення громадянами проживання у займаних ними жилих приміщеннях осіб...без реєстрації”;

- в діях громадян Азербаджану – адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 КпАП України, а саме, „...порушення іноземцями ... правил перебування в Україні...”

Об’єктом правопорушення, яке скоїла гр. Захарченко є встановлений порядок управління, а також громадський порядок і громадська безпека.

З об’єктивної сторони дане правопорушення проявляється в тому, що гр. Захарченко дозволила гр. Азербаніджану проживати на її житловій площі без відповідної реєстрації.

Суб’єктивна сторона даного правопорушення характеризується прямим умислом, тому, що гр. Захарченко розуміє, що порушує відповідні приписи нормативно-правових актів.

Як суб’єкт правопорушення гр. Захарченко повинна досягти 16-річного віку та бути власником чи наймачем відповідного жилого приміщення.

За вказане правопорушення передбачена відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що ж стосується громадян Азербарджану, то як мною зазначено вище, в їх діях вбачаються ознаки правопорушення, яке передбачене ст.203 КпАП України.

Вказана стаття передбачає відповідальність за порушення іноземцями правил перебування в Україні, а саме недотримання ними встановленого порядку реєстрації.

Об’єктом даного правопорушення є встановлений порядок управління, громадський порядок, а також безпечність особи, суспільства і держави.

Об’єктивна сторона виражається в таких діях, як, зокрема, проживання без відповідної реєстрації.

Суб’єктивна сторона виражається в умисній вині.

Суб’єктом правопорушення є іноземці, в нашому випадкуу громадяни Азербайджану.

За вказані дії зазначені особи можуть бути притягнуті до відповідальності, яка відповідно до ч.1 ст.203 КпАП України передбачає накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Конституція України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Бондаренко Г. П. Адміністративна відповідальність у СРСР. Львів, 1975.

Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодав-ством України. — К., 2003.

Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР. - Свердловск, 1989.

Бахрах Д, Н. Административное право. - М., 1993. - С. 213-270; 1997.-С. 255-347.

Бахрах Д. Н., Ренов З, Н. Производство по делам об админист-ративных правонарушениях. - М., 1989.