ПЛАН
Завдання і принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення;
Стадії та етапи провадження у справах про адміністративні правопорушення;
Завдання.
Використана література
1. ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається як ряд послідовних дій органів державного управління (посадовців), юрисдикційних органів, а в деяких випадках - інших суб'єктів, які відповідно до норм адміністративного законодавства здійснюють заходи, направлені на притягнення правопорушників до відповідальності і на забезпечення виконання винесеної ухвали.
Задачами провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із ст. 245 КУАП України є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення його в строгій відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної ухвали, а також виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню адміністративних правопорушень, попередження правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів, зміцнення законності.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі строгого дотримання принципу законності і принципу презумпції невинності, який означає, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною до того часу, поки протилежне не буде доведене і зафіксоване у визначеному законом порядку.
Разом із загальними принципами, характерними для всього адміністративного процесу (законності, об'єктивної істини, рівності громадян перед законом, оперативності і т.п.), провадження у справах про адміністративні правопорушення в значній мірі більше, ніж іншим провадженням, властивий принцип економічності, тобто провадження у справах про адміністративні правопорушення (у порівнянні, наприклад, з кримінальним або цивільним судочинством) обходиться державі значно дешевше. Проте це не значить, що справи повинні розглядатися поверхнево.
Здійснення адміністративного процесу ґрунтується на системі прин-ципів, до яких належать: законність; охорона інтересів держави і особи; публічність або офіційність; самостій-ність і незалежність у прийнятті рішень; об'єктивна (мате-ріальна) істина; гласність; рівність учасників процесу пе-ред законом; швидкість і економічність; здійснення про-цесу національною мовою; відповідальність посадових осіб.
1. Законність. Даний принцип виражений у тому, що адміністративний процес як діяльність суто юридична здійснюється тільки на основі спеціальних процесуальних норм. Державні органи діють в адміністративному процесі у межах закріпленої за ними компетенції.
Так, повноваження органів і посадових осіб, що розгля-дають справи про адміністративні правопорушення, міс-тяться в КУАП України, а ст. 222 Кодексу визначає, зокре-ма, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ (міліції); ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні пра-вопорушення тощо.
2. Охорона інтересів держави і особи. Цей принцип ві-дображає демократизм адміністративного процесу. Орга-ни, що розглядають індивідуальні справи і приймають по них рішення, зобов'язані забезпечити захист інтересів дер-жави, громадського порядку, прав і свобод особи, інтересів
підприємств, організацій, закладів. Громадянам надається юридична допомога, вони можуть користуватися послуга-ми адвоката. Послідовне, повне і неухильне врахування інтересів держави і особи безпосередньо відбивається на ефективності адміністративного процесу і є обов'язком будь-якого органу або посадової особи, що розглядає і ви-рішує адміністративну справу. До їх завдань входить також обов'язок стежити за належним використанням сторонами своїх прав, щоб це не зашкодило інтересам держави та учасників процесу.
3. Публічність (офіційність). Даний принцип адмініст-ративного процесу полягає в його доступності для грома-дян. Розгляд конкретних справ, збирання необхідних до-казів і матеріалів є обов'язком державних органів та їх по-садових осіб. Усе це здійснюється за рахунок держави.
Так, ст. 268 КУАП (Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), наголошує, що обов'язок доведення покладено на орга-ни, що розглядають адміністративну справу. Відсутня та-кож будь-яка плата з боку громадян за участь у процесі, оформлення матеріалів, прийняття рішення.
4. Самостійність і незалежність у прийнятті рішень. Вирішувати ті справи, що входять до кола повноважень орга-ну або посадової особи є їх обов'язком. Державний орган може ухилитися від розгляду і вирішення індивідуальної справи, перекласти на будь-кого свої обов'язки.
Стосовно провадження по справах про адміністративні правопорушення, цей принцип закріплено в ст. 217 КУАП (Повноваження посадових осіб), яка визначає, що ті або інші справи можуть розглядати тільки визначені законом посадові особи і в межах своїх повноважень.
5. Об'єктивна (або матеріальна) істина. Даний принцип означає, що всі справи розглядаються всебічно, збирають-ся, перевіряються і враховуються всі необхідні матеріали і докази.
Так, ст. 251 (Докази) КУАП підкреслює, що одним з найважливіших завдань провадження по спра-вах про адміністративні правопорушення є повне, об'єк-тивне з'ясування обставин цієї справи, що дозволяє відшу-кати істину по справі. Додержання даного принципу ви-ключає прояви суб'єктивізму, забезпечує прийняття справедливого рішення.
6. Гласність. Принцип гласності передбачає можливість учасникам адміністративного процесу безпосередньо озна-йомлюватися з усіма матеріалами по справі і розглядати його відкрито. Вимога про відкритий розгляд справи озна-чає, що відповідний орган або посадова особа зобов'язані
своєчасно повідомити учасникам про місце, час розгляду справи.
Органи і посадові особи не мають права відмовити за-інтересованим особам у їх проханні бути присутнім на розгляді конкретних справ про адміністративні правопору-шення.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 249 (Відкритий розгляд справ) КУАП може провадитися за місцем роботи або проживання правопо-рушника. Ст. 286 КУАП (Доведення постанови про накла-дення адміністративного стягнення до відома громадсь-кості) передбачає інформування громадськості про накла-дення адміністративного стягнення.
7. Рівність учасників адміністративного процесу перед за-коном. Цей принцип визначається конституційним поло-женням про рівність усіх громадян України. Законодав-ством закріплено статус сторін процесу, встановлено їхні права та обов'язки як учасників адміністративно-проце-суальних відносин. Кожна зі сторін має право брати участь в усіх стадіях процесу, надавати докази і вимагати їх розгляду.
Щодо цього принципу в законодавстві про адміністра-тивні правопорушення існує чітка норма - ст. 248 (Роз-гляд справи на