Основні напрямки вдосконалення комерційного законодавства

Розвиток національної економіки забезпечують комерційні закони, сукупність яких є комерційним законодавством. Комерційним за-конам властиві економічний зміст і правова фор-ма. Вони є оптимальним поєднанням економіки та права у процесі господарювання. Комерційні закони зобов'язані розвивати економіку, вка-зувати їй шляхи і засоби вдосконалення, бути попереду економіки і визначати правила гос-подарювання. Під ефективною економікою слід розуміти рентабельне виробництво, що забезпечує внутрішній ринок національними товарами та ви-соку якість життя громадян. Ефективність еко-номіки залежить від якості, стабільності й конст-руктивності законодавства.

Спробуємо визначити законодавчу ефек-тивність в економіці, встановити пріоритетний вплив правових засобів на становлення й розвиток економічних процесів у країні, показати економіко-правовий взаємозв'язок з метою забезпечення виконання державних цільових програм, обґрунтувати необхідність адаптації комерційного законодавства до правової системи Європейського Союзу, запропонувати заходи з підвищення ефективності комерційного зако-нодавства й економіки.

Під ефективністю комерційного законо-давства слід розуміти наявність очікуваного (планованого) результату від упровадження законо-давства в конкретній сфері господарювання, досягнення поставленої мети в конкретний термін за рахунок реалізації оптимальних правових за-собів. Зміст ефективності комерційних законів включає комплекс професіонально розроблених правових засобів для становлення радикальної економічної основи в цілях піднесення вироб-ництва, насичення внутрішнього ринку національ-ними товарами, соціального захисту громадян, завоювання зарубіжних ринків, світового економічного впливу, кваліфікованої роботи апарату управління. Комерційне законодавство зобо-в'язано забезпечити виробництво на сучасному технічному рівні, експорт виробів і продукції, збагачення, накопичення та домінування в най-важливіших господарських сферах. Законодавча ефективність в економіці досягається як за ра-хунок оптимального змісту законів і мінімізації негативних наслідків при їх реалізації, так і за наявності конструктивного економіко-правового механізму із забезпечення виконання урядових, галузевих і регіональних цільових програм.

Аналіз наслідків реалізації комерційного законодавства, стану економіки в країні, виливу законодавства на розвиток національного підпри-ємництва показав, що низька законодавча ефек-тивність у господарюванні обумовлена певними причинами. Це - непрофесіоналізм при іні-ціюванні та розробленні законодавчих проектів з економічних питань, відсутність конструктивного механізму забезпечення виконання законодавства, невміння використовувати законодавство суб'єк-тами економіки, ігнорування законодавства суб'єк-тами господарювання, руйнування законодавства нормативними (підзаконними) актами управлінсь-ких структур, неадаптованість комерційного законодавства до правової системи Європейського Союзу.

Комерційне законодавство стало стримую-чим чинником у розвитку економіки. Зазначені причини спричинили невдачі, прорахунки й помилки в національній економічній політиці. Роз'єднаність економіки та права, їх взаємна віддаленість, відсутність законодавчої основи при регулюванні економічних програм призвели до уповільненого формування економічних процесів реформістів. Комерційні закони не стали мо-тором (двигуном) будівництва ефективної еко-номіки. Важливі творчі функції в економіці має виконати Господарський кодекс України. Він уніфікує господарське законодавство, класифікує його за галузями економіки, стабілізує законо-давство, є основою господарського законодавства й економіки.

Стагнація економічної політики пояснюється тим, що законодавство належною мірою не забез-печує та не контролює реального виконання урядових програм. У законодавстві не встанов-лено відповідальності уряду та інших структур управління за невиконання власних програм. Законодавча безвідповідальність породжує безгосподарність апарату управління за наслідки ухвалених рішень. У Законі від 18.03.2004 р. "Про державні цільові програми" відсутнє законодавче забезпечення реалізації програм, відповідальність за їх виконання. У цьому важливому законі, що визначає виконання загальнодержавних і інших програм розвитку економіки, немає законодавчої економічної основи, що ускладнює та віддаляє практичну реалізацію програм. Цей закон може поповнити кількість неефективних законів, ос-кільки в ньому вихолощено законодавчу суть, від-сутній правовий зміст державних вимог і вказівок. Даний закон свідчить про економіко-правову роз'єднаність, що негативно впливає на форму-вання економічної політики держави.

Державну цільову програму неможливо вико-нати без економічного обґрунтовування, право-вого та фінансового забезпечення. Через це не реалізовано багато корисних державних програм республіканського і регіонального значення. Конструктивна державна цільова програма являє собою комплекс заходів, реалізація яких поліп-шить результативність конкретної сфери діяль-ності в певний час. У такій програмі слід указати суть ефективних заходів, термін їх реалізації, виконавців, а також відповідальність за неви-конання заходів і зобов'язання відшкодувати збитки від невиконання заходів з вини виконавців. Державні цільові програми мають бути затверд-жені Верховною Радою і мати силу закону. Аналіз наслідків реалізації державних програм показав, що жодна урядова програма в цілому не виконана, не вказано причини і винуватців невиконання. Така безкарність призвела до безвідповідальності та безгосподарності в органах управління.

Процес розроблення -комерційних законів є організаційно-правовою процедурою, що включає ініціацію проекту з економічних питань, його підготовку і експертизу, ухвалення і набуття чинності. Ця процедура відрізняється від традиційного (звичайного) законодавчого процесу тим, що ухвалення -комерційних законів є складною комплексною й аналітичною роботою з формування й розвитку економічної основи країни. У цій роботі разом з юристами зобов'язані брати участь інші фахівці (економісти, фінансисти і ін.). Такі закони повинні бути ретельно взаємозв'язані і збалансовані із суміжними га-лузями права та господарювання, розраховані на тривалу перспективу. При їх підготовці повинні бути сфокусоване профе-сійне мистецтво юридичної та економічної думки розробників законопроектів, ураховано прог-ресивний національний і зарубіжний досвід, забезпечена адаптація законів до правової системи Європейського Союзу.

Порядок адаптації законів установлений Загальнодержавною програмою адаптації зако-нодавства України до законодавства Євро-пейського Союзу, затвердженої Законом України 18 березня 2004 року. Ця Програма визначає механізм адаптації національного законодавства, забезпечує вироблення єдиних підходів до нормопроектування, зобов'язує враховувати вимоги законодавства Європейського Союзу в правотворчому процесі і при підготовці фахівців, заз-начає необхідні умови для забезпечення процесу адаптації законодавства України. Процес адап-тації включає певні етапи, на кожному з яких повинен досягатися конкретний ступінь відпо-відності національного законодавства правовій системі Європейського Союзу.

На першому етапі виконання Програми (2004-2007 роки) передбачено