адаптацію комерційного законодавства, митного права, законодавства про компанії, правила кон-куренції, транспорт, правил і стандартів фі-нансових послуг, банківського права. Кожний законопроект, внесений у Верховну Раду, про-тягом семи днів прямує в комітет Верховної Ради із питань Європейської інтеграції для визначення приналежності проекту за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу. Нормативні акти, що суперечать правовій системі Європейського Союзу, можуть прийматися лише за наявності обґрунтовування необхідності ухва-лення нормативного акта та на чітко визначеній термін.
Як визначити плідність комерційного законодавства для розвитку економіки. У публі-каціях ставиться запитання: невже кількість розглянутих або прийнятих законопроектів у змозі визначити реальну ефективність цього процесу? За станом на 6 травня 2004 року Верховна Рада України розглянула 464 законо-проекти з економічної політики і ще 635 проектів перебуває на розробці в комітетах. Державна Дума Росії за період весняної сесії 2004 року запланувала розглянути з економічної політики 12 законопроектів, тобто в 39 разів менше, ніж у нас. Усього Верховна Рада України з початку сесії 2004 року розглянула 1562 законопроекти, а Державна Дума Росії - 328, тобто в 4.7 раз менше. Як перетворити цю кількість на оптимально достатню, але плідно діючу якість? Наприклад, парламент Фінляндії щорічно приймає близько 20 законів. Пояснення полягає в наявності професіонально підготовлених, конст-руктивних за змістом і стабільних у дії законів.
Якість і ефективність комерційних законів і економіки залежать від того, хто ініціював зако-нопроект. Аналіз зарубіжної законодавчої прак-тики свідчить, що в більшості випадків законо-проекти ініціюють уряди. У Німеччині дві третини всіх законопроектів розробляє уряд, у Польщі їх готують політичні комітети при кан-целярії Голови Ради Міністрів і в міністерствах. В Україні майже 60 % законопроектів ініційовано депутатами Верховної Ради, третина (33%) - Кабінетом Міністрів.
Які політичні партії України в основному ініціюють законопроекти з економічних питань? Фракцією КПУ було подано 606 законопроектів, фракцією СДПУ(О) - 208 законопроектів, фракцією НДП було подано 202 законопроекти. Програми політичних партій не можуть претен-дувати на структуровані документи для фор-мування законодавчих принципів економічної політики. Ці програми містять окремі часткові завдання різного рівня значущості, в них відсутні взаємна узгодженість і збалансованість проблем, немає кореляції з моделлю національної еконо-мічної системи.
Дослідження національного комерційного законотворчого процесу показало, що неефек-тивність законів спочатку була закладена в їх проектах, розроблених на непрофесійній базі. Законодавчі проекти повинні бути розроблені на компетентній і кваліфікованій основі. Тому ініціатива в розробленні законопроектів зобов'язана виходити від професійних юристів, що мають знання та досвід правового регулювання конк-ретних сфер комерційної діяльності. За рубежем професіоналізм парламенту визначається якістю змісту законів, їхньою корисністю й ефективним порядком реалізації. Простота, доступність, нескладність застосування законодавства та зацікавленість у добровільному його виконанні суб'єктами господарювання є гарантією високої ефективності правової та економічної системи. Нескладність застосування законодавства означає відсутність, наприклад, при сплаті податків, посередника, тобто працівника податкової служ-би, між платником податків і державою. Законо-давство прямої дії виключає посередника між законом і суб'єктом його вживання. Такий поря-док прискорює реалізацію законодавства і є більш ефективним.
У цілях підвищення ефективності економіки слід визначити конструктивну модель розробки комерційного законодавства, яка повинна вклю-чати такі етапи: початковий, перехідний і завер-шальний. Основою моделі зобов'язано бути продуктивне комерційне законодавство, що визначає напрями, засоби та способи забезпечення розвитку економіки й виробництва: формування радикальних економічних процесів становлення підприємництва; закріплення комерційно-пра-вової відповідальності суб'єктів економіки.
На основі комерційного законодавства необхідно сформувати національну ефективну економку, перетворити Україну на розвинену й прогресивну державу, забезпечити добробут громадян і поліпшити їх соціальний захист. Комерційне законодавство підлягає ретельному реформуванню. В цій справі дуже важливим є Закон України від 11.09.2003 р. "Про основи державної регуляторної політики у сфері госпо-дарської діяльності", що закріпив основні напрями державної політики з удосконалення пра-вового регулювання господарських і адмініст-ративних відносин між владно-виконавчими структурами та суб'єктами економіки, недопу-щення ухвалення економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави в діяльність суб'єктів госпо-дарювання та спрощення перешкод для розвитку економіки.
На початковому етапі перетворення законо-давства необхідно визначити основні шляхи, засоби й методи економіко-правового реформування кожної сфери комерційної діяльності. Цілі, завдання та функції цього періоду повинні законодавчо забезпечити виконання на початковій стадії урядових, галузевих і регіональних програм соціально-економічного реформування України. Законодавство необхідно класифікувати за сфе-рами (галузями) господарювання з урахуванням зарубіжного досвіду й адаптації до Європейського права В умовах перехідною періоду слід ураховувати законотворчі помилки і прорахунки, що мають місце в законодавстві початкового етапу, розробити заходи з усунення негативних наслідків при реалізації законів. Така аналітична робота під силу лише високопрофесійним фахівцям (юри-стам, економістам, фінансистам). Для її виконання необхідно мати інформацію про ефективність законодавства й економіки. У розвинених дер-жавах має місце зворотний зв'язок з моменту (ча-су) дії закону про його реалізацію в економіці. При шкідливій дії закону в нього в терміновому порядку вносять зміни або скасовують його. Наявність достовірної оперативної інформації про шкоду (користі) законів в економічних процесах дозволяє професіонально управляти процесом розробки та реалізації законодавства
Законодавство перехідного (сучасного) періо-ду формування правового ефективного господа-рювання зобов'язано бути конструктивним за змістом і універсальним при реалізації. Сучасні закони повинні стати єдиним правовим доку-ментом з чітким правовим регулюванням конк-ретних правовідносин, економічним обґрунто-вуванням і фінансовим забезпеченням. У них не повинно бути вказівок уряду або іншим струк-турам управління про порядок реалізації законів. Закон має бути досконалим професійним нор-мативним актом, що не вимагає додаткового втручання (зміни або доповнення) змісту