2) видаляє з місця події всіх сторонніх осіб і вживає заходів, щоб в подальшому при проведенні самого огляду сторонні особи також не допускалися;

3) шляхом опитування свідків у формі бесіди одержує попередні відомості, які повинні бути взяті до уваги при огляді, і встановлює, які зміни, ким і з якою метою були проведені на місці події;

4) залучає понятих, остаточно визначає круг учасників огляду і інструктує учасників огляду про їх права і обов'язки;

5) проводить інші невідкладні дії, що залежать від обставин події, а також вживає заходи, направлені на поліпшення умов огляду (наприклад, забезпечує штучне освітлення місця події).

Як на цьому, так і на подальших етапах огляду паралельно з ним здійснюються необхідні оперативно-розшукові заходи.

Робочий етап огляду місця події складається із загального і детального оглядів.

Загальний огляд починається з огляду місця події в цілях орієнтування на ньому; визначення меж простору, що підлягають огляду; вирішення питання про місце початку і спосіб огляду; вибору позиції для проведення орієнтуючого і оглядового фотографування і здійснення цієї зйомки. Потім слідчий разом з іншими учасниками огляду з'ясовує, які об'єкти знаходяться на місці події, досліджує комплекс питань, що відносяться до обстановки місця події, визначає взаємне розташування і взаємозв'язок предметів обстановки, вивчає їх зовнішній вигляд, стан і з максимально можливими в даних умовах подробицями фіксує все знайдене за допомогою фотографування, складання схем, планів і креслень і робить необхідні замітки для майбутнього протоколу огляду.

Після закінчення загального огляду слідчий переходить до детального огляду, під час якого:

а) об'єкти ретельно і детально оглядаються, для чого вони можуть бути зсунуті з місця, перевернені і т. д.;

6) слідчий вживає заходів до розшуку і виявлення на самому місці події і на окремих об'єктах слідів злочину і злочинця;

в) відбираються об'єкти із слідами, проводиться виїмка слідів з тих об'єктів, які не можна вилучити, або зняття з них копій;

г) фіксуються негативні ознаки в стані предметів;

д) перевіряються дані загального огляду;

е) проводиться вузлове і детальне фотографування.

Вибраний слідчим при огляді місця події спосіб огляду обумовлює порядок огляду, послідовність вивчення об'єктів. Криміналістиці і слідчій практиці відомі три основні способи огляду місця події: концентричний, ексцентричний і спосіб фронтального огляду. Вони можуть бути застосовані або в «чистому», або в комбінованому вигляді.

При концентричному способі огляд ведеться по спіралі від периферії до центру місця події, під яким звичайно розуміється найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф і ін.) або умовна точка.

Ексцентричний спосіб, або спосіб «спіралі, що розгортається», полягає у тому, що огляд ведеться від центру місця події до його периферії.

Спосіб фронтального огляду є лінійним оглядом площ від однієї їх межі, прийнятої за початкову, до іншої межі.

Питання про застосування того або іншого способу розв'язується виходячи з конкретних обставин справи. Тактика огляду дає лише найзагальніші вказівки про вибір способу. Так, огляд приміщення рекомендується звичайно проводити починаючи від входів в нього, тобто концентричним способом; огляд відкритої місцевості доцільно вести від центру до периферії, бо на початку огляду іноді скрутно визначити межі місця події. Тут може бути рекомендований також спосіб фронтального огляду, якщо територію можна розбити на смуги і вона обширна за площею.

Від способів огляду слід відрізняти методи огляду, згадувані в літературі. Звичайно називають два методи: суб'єктивний і об'єктивний.

При проведенні огляду місця події суб'єктивним методом слідчий як би йде по шляху руху злочинця, суб'єкта злочину (звідси і найменування методу). В цьому випадку поза увагою слідчого залишаються зміни середовища, в якій скоєно злочин, якщо вони не пов'язані безпосередньо з діями злочинця, а зв'язані, наприклад, з діями інших осіб - учасників події, хоча вони і представляють значну цінність з погляду встановлення істини по справі. Суб'єктивний метод фактично є вибірковим оглядом окремих елементів місця події.

При застосуванні об'єктивного методу місце події оглядається цілком незалежно від того, як пересувався по ньому злочинець. Це суцільний огляд всіх елементів місця події.

У сучасній криміналістиці перевага віддається об'єктивному методу огляду місця події, оскільки саме він забезпечує необхідну повноту огляду, хоча суб'єктивний метод також не виключається. Він може бути застосований у випадках, коли по характеру події всі сліди злочину і злочинця розташовуються по шляху його руху і немає необхідності в огляді прилеглої території.

Повторний і додатковий огляд місця події. Слід розрізняти первинний, повторний і додатковий огляд місця події.

Первинний огляд - це огляд, що проводиться слідчим вперше. Місце події ще не вивчено, воно не піддавалося огляду ні органами попереднього слідства, ні органами дізнання. Хоча обстановка місця події могла вже зазнати ті або інші зміни, проте вони відбуваються не у зв'язку з діями особи, що провадить розслідування. Первинним огляд признається і в тому випадку, якщо до прибуття на місце події слідчого воно оглядалося адміністрацією, представниками відомчих інспекцій і т.д. Цей вид огляду вимагає вивчення місця події цілком, у всіх деталях.

Повторний огляд є оглядом місця події, вже вивченого органом розслідування. Об'єктами такого огляду можуть бути не всі, а лише окремі елементи місця події. Перш ніж приступити до огляду, доцільно скласти перелік належних огляду об'єктів і визначити їх порядкову нумерацію, щоб забезпечити послідовність дій.

Додатковий огляд полягає в дослідженні окремих об'єктів, а не всього місця події, і в цьому його схожість з повторним оглядом. Проте при додатковому огляді слідчий має справу з об'єктами, що раніше не