ПЛАН
1.Загальна характеристика і види злочинів проти власності
2. Обставини, що підлягають встановленню і доведенню при розслідуванні крадіжок
3. Обставини, що підлягають встановленню і доведенню при розслідуванні грабежів і розбійних нападів
4. Обставини, що підлягають встановленню і доведенню при розслідуванні шахрайства
5. Помилки в доведенні обставин, пов'язані з неповнотою попереднього розслідування
1.Загальна характеристика і види злочинів проти власності
Злочинами проти власності називаються передбачені Кри-мінальним кодексом України діяння, що посягають на економічні відносини власності.
Згідно з ст.41 Конституції України кожен має право володі-ти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Стаття 13 Конституції України наголошує, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності.
Конституційні економічні права і свободи громадян Украї-ни, їх проголошення і захист мають особливе суспільне зна-чення, оскільки економічна свобода власності є ґрунтом полі-тичної, національної та релігійної свободи.
Законом України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. за-кріплено три рівноправні форми власності - державну, колек-тивну і приватну (індивідуальну). У статті 2 цього закону ви-значається, що «право власності - це врегульовані Законом суспільні відносини з володіння, користування і розпоряджен-ня майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин України мас право володіти, користувати-ся і розпоряджатися майном особисто чи спільно з іншими».
Таким чином, економічні відносини власності - це забезпечена суспільством і державою можливість володіти, користуватися і розпоряджатися предметами власності
Суспільна сутність відносин власності полягає в тому, що власник має можливість володіти, користуватися і розпоря-джатися належним йому майном, а всі інші члени суспільства зобов'язані не перешкоджати йому у його можливостях, не руйнувати їх. Саме тому держава закріплює економічні відно-сини власності правовими нормами - заборонами, головною з яких є норма-заповідь «не вкради». Охоронювані Законом можливості власника володіти, користуватися і розпоряджа-тися належним йому майном і є об'єктом посягань злочинів проти власності. На ці можливості власника посягають всі злочини проти власності, на час чи назавжди руйнуючи (пошкоджуючи) їх. Суспільна сутність і шкідливість злочинів проти власності полягає в тому, що вони руйнують, пошко-джують чи зовсім знищують (анулюють) економічні відносини власності, позбавляють власника можливостей володіти, ко-ристуватися і розпоряджатися своїм майном. Як при викрадені так і при знищені майна (грошей, цінних паперів) власник на час чи назавжди втрачає свої можливості володіти, користува-тися чи розпоряджатися викраденим чи знищеним.
Головне в економічних відносинах власності - це належ-ність певного фонду майна (чи певної речі) конкретній особі. Належність майна закріплює панування власника над річчю (речами), що вимагає від всіх інших осіб дотримування і не по-рушування цього панування, не заподіювання йому шкоди в володінні, користуванні і розпорядженні його майном. Право власності лише юридично закріплює цю суспільну належність речей і охороняє (захищає) її. Тому право власності як держав-но-правова форма закріплення економічних відносин власнос-ті злочином не пошкоджується. Злочини проти власності пра-ва власності не порушують і не руйнують, не знищують. Право власності не може бути ні викраденим, ні знищеним. Власник завжди має право вимагати повернення йому викраденого в нього майна. Власник завжди має право на викрадене майно, тобто право власності залишається цілим і не ушкодженим. Пленум Верховного Суду України у постанові України від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснив, що згідно з ст.50 Закону «Про власність» влас-ник у будь-якому випадку має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, безоплатно набутого волода-рем від особи, яка не мала права його відчужувати.
Отже, право власності злочином не руйнується і не знищує-ться, не анулюється, тобто воно від злочину не страждає і шкода йому не заподіюється, а тому право власності не є об'єктом посягання. Злочини проти власності руйнують, по-шкоджують на час чи назавжди економічні відносини власно-сті, які є об'єктами розкрадань чужого майна, грошей.
Таким чином, родовим об'єктом злочинів проти власності є економічні відносини власності як закріплювані суспільством і державою можливості власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Видовими об'єктами злочинів проти власності є ті суспільні відносини власності, на які посягають окремі, конкретні види посягань - крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства і т. ін.
Безпосередніми об'єктами злочинами проти власності є вла-сність окремої особи (фізичної чи юридичної).
Предметами злочинів проти власності є:
1.Майно - матеріальні речі, створені працею людей для за-доволення матеріальних і культурних потреб, що мають вар-тість і ціну;
2.Гроші - національна і іноземна валюта, що знаходиться в обігові, а також інша валюта і валютні цінності;
3. Цінні папери - облігації, чеки, сертифікати, векселі, акції тощо.
Не визнаються предметами злочинів проти власності земля, її надра, ліси, дикі тварини і птахи. Згідно з статтею 13 Консти-туції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони її об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право корис-туватися природними об'єктами права власності народу від-повідно до Закону.
Головною об'єктивною ознакою злочинів проти власності є те, що відносини власності є їх головним безпосереднім об'єктом посягання. Інші об'єкти, яким злочинами проти вла-сності заподіюється шкода, наприклад, здоров'я при розбій-ному нападі, є додатковими безпосередніми об'єктами посягання. За цією ознакою злочини проти власності потрібно від-межовувати він інших злочинів, якими заподіюється шкода у сфері відносин
