Виконання особою певних ролевих, професійних функцій також може обумовлювати потенційну можливість стати жертвою злочину. Віктимність характерна для осіб певних професій і роду занять. Традиційно до пов'язаних з ризиком посягання відносилися професії інкасатора, водія таксі, касира торгових підприємств, діяльність, пов'язана з охороною громадського порядку (працівник міліції, народний дружинник). Спостереження останніх років показують, що круг цих осіб в змінних соціальних і економічних умовах розширяється. До числа «небезпечних професій» у віктимологічному значенні можуть бути віднесені робота в банківських установах, кооперативах, заняття індивідуальною трудовою діяльністю, робота на повітряному транспорті.

Значущими у віктимологічному плані є етичні і правові характеристики потерпілого. Перш за все це обумовлено тим, що вони можуть усвідомлено враховуватися злочинцем. Так, вірогідність звернення потерпілого до правоохоронних органів, розкриття злочину знижується, якщо жертвою корисливого посягання стає особа, що скуповує крадене майно, що збагатилась іншим протиправним способом, стала жертвою шахрайства у зв'язку з незаконним придбанням наркотичних засобів. Певні етичні якості суб'єкта можуть сприяти або перешкоджати здійсненню злочину і у випадках, коли злочинцем вони не враховувалися або зовсім не були йому відомі. Такі, наприклад, сміливість, рішучість, відчуття відповідальності, боязкість, грубість і т.д. При цьому однозначний зв'язок між вираженістю тих або інших якостей і властивостей і віктимністю відсутній. Особи, що характеризуються соціально-позитивно, можуть виявитися віктимними саме через вираженість відповідних якостей на відміну від егоїстів або боягузів, наприклад, в ситуації припинення злочину, захисту прав і інтересів третіх осіб

Характер взаємостосунків між злочинцем і жертвою, передуючих здійсненню злочину, також має істотне віктимологічне значення. Всупереч громадській думці, що склалася, дослідницькі дані показують, що такі злочини проти особи, як вбивства, тілесні пошкодження різного ступеня тяжкості скоюються частіше не відносно незнайомих осіб, а в мікросередовищі спілкування: відносно членів сім'ї, подружжя, співмешканців, сусідів, знайомих. Так, 81% жертв вбивств і 63,2% потерпілих від тяжких тілесних пошкоджень не тільки були знайомі з майбутнім злочинцем, але і знаходилися в споріднених або інших стабільних відносинах з ним.

Віктимологічні дослідження істотно розширюють круг кримінологічної інформації. Традиційна для профілактики орієнтація дії на осіб, здатних через властиві їм особливості особи і поведінки скоїти злочин або що вже скоїли їх, доповнюється достатньо перспективним в плані попередження злочинів обліком особливостей можливих жертв протиправних посягань, типових віктимологічних ситуацій. На цій основі система заходів профілактики може бути істотно доповнена і диференційована.

Найкардинальнішими із заснованих на даних віктимологічного аналізу є заходи, орієнтовані на усунення ситуацій спричинення шкоди. Це наочно простежується стосовно попередження злочинів окремих видів. Дослідницькі дані свідчать, що проблема автотранспортних злочинів до певної міри може бути «знята» за допомогою оптимального розташування дорожніх знаків, встановлення огорож, зміни маршрутів міського транспорту. Істотно понизити кримінологію віктимності професії водія таксі, наприклад, могли б деякі технічні пристосування (забезпечення засобами зв'язку, відділення кабіни від салону автомашини і т. д.).

Іншим напрямом профілактики, що розробляється на основі віктимологічної інформації, є діяльність, пов'язана з впливом на особу і поведінку громадян, що відносяться до віктимних груп. У випадках, коли віктимність пов'язана з негативними етичними характеристиками, антигромадськими якостями особи, першорядне значення придбаває виховання, орієнтоване на її корекцію. Так, диференційоване статеве виховання неповнолітніх і молоді, сприяючи формуванню статевої моралі, засвоєнню норм статевої поведінки, що склалися в суспільстві, виконує разом з іншими і профілактичні функції. В плані віктимологічної профілактики можуть бути розглянуті і заходи правової і суспільної дії, що застосовуються до алкоголіків і наркоманів.

Перспективною є і розробка заходів профілактики, заснованих на обліку типових психологічних особливостей потерпілих. Істотним тут є, наприклад, виховання, соціальне заохочення сміливості, ініціативності разом з самокритичністю, розумною обачністю, оволодіння навиками розв’язання конфліктів.

Заходи профілактики можуть будуватися і на основі обліку соціально-ролевих особливостей потерпілих від злочинів. Так, вилучення малолітніх дітей з сім'ї (через особливості їх віку і соціального статусу) може виявитися ледве не єдиним ефективним засобом попередження жорстокого відношення до них, побоїв і катувань з боку украй деморалізованих дорослих.

Як високоефективні розцінюються фахівцями і заходи, направлені на забезпечення нагляду і лікування осіб, віктимних через наявність психопатологічних відхилень.

Потерпілий – це особа якій злочином безпосередньо завдано моральної, фізичної або майнової шкоди і яка визнана потерпілою у встановленому законом порядку.

Поняття «жертва» і «потерпілий» у віктимології вважаються тотожними. У віктимології потерпілий одночасно є основним об’єктом дослідження і одним з основних її понять.

3. Віктимна поведінка і її види. Класифікація потерпілих від злочинів

В цьому питанні я більш детальніше розгляну види віктимної поведінки. Роль жертви у кримінологічному механізмі злочину може бути найрізноманітнішою - від нейтральної до максимально провокуючої злочинця на вчинення злочину. Особливе віктимологічне значення має провокуюча поведінка жертви внаслі-док її високого віктимного потенціалу. Дуже часто така пове-дінка є приводом і джерелом конфлікту.

Жертві може бути завдано шкоди і в результаті її необач-ливих дій, неправильної оцінки ситуації, а через це й непра-вильної поведінки. До ситуацій, коли в результаті поведінки жертви створюється об'єктивна можливість вчинення злочину, належать також відсутність необхідної реакції на злочинні чи інші негативні дії, невчинення опору діям злочинця.

Віктимологічно значущою може бути також позитивна пове-дінка жертви, якщо вона полягатиме у здійсненні захисту будь-якої особи від злочинних посягань, при виконанні служ-бових або громадських обов'язків. У таких випадках, якби жертва не діяла певним способом, вона б не викликала відпо-відної насильницької реакції з боку злочинця.

Українські вчені-кримінологи НАВС України