Деякі кримінологи виділяють три категорії банд, які умовно на-зивають: "класична банда", "спеціалізована банда", "замовники".

Класичним бандам притаманне вчинення таких злочинів, як на-пади на банки, інкасаторів, магазини, музеї, квартири тощо. Нерідко вони поєднані з убивствами та нанесенням тяжких тілесних ушко-джень. Особливістю спеціалізованої банди полягає у тому, що вона практикується на вчиненні одного, рідко двох видів злочинів. Най-частіше це напади на банки і магазини. Банди типу "замовники" вчинюють злочини на замовлення. Вони малочисельні, їх члени доб-ре підготовлені фізично, озброєні, відрізняються винятковою конспі-рацією. "Замовники", як правило, не входять до складу злочинних угруповань, хоча можуть мати зв'язки з їх ватажками. Злочини вчи-нюють за плату.

5). Мафіозне об'єднання. Під терміном "мафіозне" у цьому ро-зумінні є поєднання протиправної і легальної діяльності, викорис-тання недоліків економіко-правової системи для одержання незакон-них прибутків або присвоєння певних адміністративних повнова-жень, можливість впливу на органи влади. Таким чином, мафіозне об'єднання - це злочинне угруповання, яке за ступенем організо-ваності та характером діяльності вийшло за межі власного форму-вання і поєднує як протиправні, так і легальні форми діяльності, впливаючи на державну політику і напрями соціального-економічного розвитку.

Мафіозні об'єднання завжди мають прикриття у вигляді різних комерційних структур, які слугують всякого роду аферам та відми-ванню "брудних" грошей, а також тісним корумпованим зв'язкам з представниками органів влади та управління. Для забезпечення за-хисних функцій вони залучають інші злочинні угруповання. Очолю-ють мафіозні синдикати кілька чоловік, котрі займають, як правило, однакове положення. Побіля них гуртуються від десятка до сотень членів, які за необхідності залучаються за плату для виконання кон-кретної "роботи".

Зарубіжні автори виокремлюють загальні риси мафіозних об'єд-нань. Вони певною мірою можуть характеризувати й інші форми ор-ганізованої злочинності, але найбільш притаманні саме злочинним синдикатам: їх діяльність носить сталий характер і відбувається на постійній основі; вона завжди має форму нелегального бізнесу та пов'язана з наданням певних товарів і послуг. Кінцева мета мафіоз-них синдикатів - отримання величезних прибутків, що досягається шляхом встановлення контролю над окремими сферами суспільного життя. Останнє означає монополізацію відповідних ринків і проник-нення за допомогою корупції до органів влади і управління.

Існує й інша класифікація організованої злочинності. Деякі кри-мінологи виокремлюють групи з низьким, складним і високим рівнем організованості. Проте такий розподіл не завжди вказує на чіткі межі між ними. Майже кожну таку групу можна розглядати як но-сія багатьох сукупних ознак.

Організованість можна трактувати по-різному: а) як найдоцільні-шу послідовність дій; б) з точки зору погодження дій різних учасни-ків події; в) як наявність організації - певної структури, пристосо-ваної для досягнення поставленої мети. Відповідно, термін "органі-зованість" стосовно злочинності охоплює і дії співучасників, які спланували та вчинили злочин, і діяльність злочинної організації. Поняття організованої злочинності, на наш погляд, має включати останній з названих аспектів, оскільки вона є найнебезпечнішим ви-дом злочинності, який проявляється у сукупності злочинів, вчине-них злочинними організаціями.

Термін "злочинна організація" згадується законодавцем у главах "Злочини проти основ національної безпеки України", "Злочини проти громадської безпеки" та "Злочини проти правосуддя" КК Ук-раїни. У кримінально-правовій літературі під злочинною організа-цією розуміється стійке об'єднання двох і більше осіб, які об'єдна-лися для здійснення спільної злочинної діяльності.

Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочин-ності 2000 р. визначає організовану злочинність як структурно оформлену групу у складі трьох або більше осіб, існуючу протягом певного часу і діючу узгоджено для вчинення одного чи кількох сер-йозних злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, з тим щоб безпосередньо отримати фінансову або іншу матеріальну вигоду.

З кримінологічної точки зору, злочинна організація передусім характеризується певною структурою. Тут слід розрізняти:

а) ієрархічність;

б) розподіл ролей і функцій;

в) наявність "нормативних приписів";

г) самофінансування;

д) систематичну злочинну діяльність.

Останню характеризують: 1) протиправні засоби досягнення ме-ти (у загальнокримінальній злочинності - корисливої); 2) професіо-налізм і спеціалізація; 3) конспірація; 4) розвідувальні та контррозвідувальні заходи; 5) прагнення нейтралізувати працівників держав-них органів влади і управління (корупція); 6) зовнішня видимість за-конності дій.

Злочинна організація, як правило, створюється для систематич-ної злочинної діяльності. Тому її члени зобов'язані дотримуватися правил конспірації, не привертати до себе уваги правоохоронних органів, мати постійне місце роботи, не зловживати спиртними на-поями і зовнішньо вести законослухняний спосіб життя. Законспіро-ваність групи забезпечується детальною підготовкою до вчинення злочинів, аж до рекогносцировки місця злочину та хронометражу дій співучасників, відпрацювання алібі та лінії поведінки у разі арешту. Крім того, члени злочинної організації прагнуть запастися "документами прикриття" - довідками про інвалідність, наявність у них психічних захворювань тощо. Меті конспірації відповідає і спеціалізація груп, діяльність яких спрямована на вчинення злочи-нів стосовно осіб, які займаються здобуванням незаконних прибут-ків. Це, зокрема, вимагання грошей під погрозою насильства (ре-кет), об'єктом якого у першу чергу стають розкрадачі державного майна, шахраї, контрабандисти, збувачі наркотиків, сутенери, повії. При цьому діапазон засобів дуже широкий: від загроз і залякування до захоплення заручників, від простого побиття до жорстоких кату-вань і вбивств.

Прибутки злочинних організацій нерідко поповнюються за раху-нок платні за охорону нелегальних мільйонерів, членів їх сімей, май-на, викрадення транспортних засобів, крадіжок предметів антиква-ріату, виконання певних замовлень (перевезення грошей, супрово-дження вантажів і т. п.), тобто спостерігається їх зрощування з ділками тіньової економіки. Злочинні організації здійснюють також розвідувальну і контррозвідувальну діяльність для отримання потрібної інформації, залучення до своїх лав співробітників пра-воохоронних органів (шляхом підкупу, шантажу), виявлення осіб, які надають допомогу правосуддю. Характерною ознакою злочинних організацій є їх добре технічне оснащення. Вони мають сучасні види транспорту, зброї, у тому числі,