репутацію, ви-ступаючи спонсорами благодійних акцій, підтримуючи молодіжні клуби, діячів мистецтва тощо.
Розглянемо загальні детермінанти злочинності, які діють у різних сферах нашого суспільства.
Економічні чинники злочинності. Цивілізовані ринкові відносини мають базуватися на рівній конкуренції всіх їх суб'єктів, а держава по-винна сприяти такій конкуренції, створюючи відповідні умови.
На жаль, Україна визнана корумпованою країною з оцінкою 2,6 бала за 10-бальною шкалою. Такий висновок зробила спеціалізована міжна-родна організація "Трансперенсі інтернейшнл". Такому стану речей сприяли надзвичайно велике втручання держави в економіку, несправед-лива система оподаткування, величезні витрати на утримання органів державної влади, недосконале законодавство. Все це призвело до масово-го ухилення від сплати податків, формування тіньового сектору економі-ки (до 60 %), вкрай низького рівня забезпечення тих, хто працює в бюд-жетній сфері. Звідси корумпованість чиновницького апарату.
Корупційна діяльність, у свою чергу, "бумерангом" впливає на погір-шення економічного становища в Україні. "Трансперенсі інтернейшнл" вважає корупцію основним чинником економічного занепаду України. Корумпована номенклатура не зацікавлена в реальному здійсненні еко-номічної та адміністративної реформ.
Ще один важливий чинник злочинності - це спад суспільного ви-робництва і безробіття, яке набуло в Україні загрозливого стану. Так, на початок 2000 р. у центрах зайнятості населення було зареєстровано 1234 тис. осіб (серед них 62 % - жінки, 32 % - молодь). Проте фахівці вважають, що реальний рівень безробіття у кілька разів вищий і стано-вить до 40 % від загального числа працюючих. На кожне робоче місце претендує в середньому 15 осіб (на Херсонщині - 3, Львівщині - 100). Багато людей, які вважаються працюючими, фактично перебувають у довготривалих неоплачуваних відпустках, трудяться неповний робочий тиждень. Значна частина людей працює "в тіні" або вже знаходячись "на дні" суспільства (бродяги, алкоголіки, наркомани тощо). Саме вони і по-повнюють ряди правопорушників.
Як стверджують міжнародні експерти, допустимий рівень безробіття у суспільстві не повинен перевищувати 10 % населення у соціально ак-тивному віці. Вищі показники загрожують соціальній стабільності у дер-жаві.
Соціальні чинники злочинності. Найважливіший з них - майнова нерівність членів суспільства. Вона була й буде у будь-якому суспільстві. Але за наявності малого прошарку багатих людей і переважної кількості бідних можливості досягнення достойного рівня життя для останніх ста-ють ще більш проблематичними. Така ситуація завжди створювала вели-ку соціальну напругу. Тому протиріччя між благами, які є стандартними у суспільстві, і можливостями їх досягнення виступають корінними чин-никами злочинності.
Вважається, що стабільність у суспільстві піддається серйозному випробуванню, коли різниця між рівнем життя багатих і бідних прошарків населення перевищує 10-кратну величину. В Україні ця різниця сягає 20 і більше разів. Розшарування в українському суспільстві призвело до появи незначного відсотка дуже багатих людей, тоді як понад 60 % пере-бувають за межею бідності. За соціологічними даними, суспільство криміналізується, якщо в ньому за межею бідності знаходиться більше 10 % населення. Так званий середній клас, якщо він переважає у суспільстві, є запорукою його стабільності.
Особливо гостро долає труднощі та частина молоді, яка є безробіт-ною, не бачить свого достойного місця у житті. Старі ціннісні орієнтації багато в чому стали непривабливими: робота вчителя, науковця, робітни-ка, військового тощо. Нові ж види бізнесу далеко не кожному під силу (звичайно, йдеться про чесний бізнес, а не про ділків тіньових структур). Втрата життєвих перспектив, зневіра, бажання не бути гіршим за тих, хто "зверху", штовхають багатьох на злочинний шлях, до наркотиків і алко-голю.
Треба мати на увазі, що радянська влада постійно втовкмачувала лю-дям ідеї соціальної рівності. Хоча такої рівності не було й тоді, але за-гальна "скромність у житті" згладжувала її, і сьогодні багатьом важко примиритися з разючими контрастами дійсності. Тим більше, що чимало людей небезпідставно вважає, що сучасні скоробагатьки в більшості на-жили свої капітали далеко не законним способом. Ось чому, посягаючи на власність багачів, особа може не відчувати докорів сумління, бо вва-жає, що чинить те, що раніше робили власники майна ("грабуй награбо-ване").
З іншого боку, частина "нових українців", відчуваючи тиск криміналітету, йде на зрощування з ним, бере участь у злочинних угрупованнях, пов'язаних з контрабандою підакцизних товарів, фіктивним підприєм-ництвом, шахрайством з фінансовими ресурсами тощо. Не будучи впев-неними у своєму майбутньому, пам'ятаючи, що життя бізнесмена "пре-красне, але коротке", вони намагаються перевести накопичені кошти на рахунки закордонних банків, тим самим ще більше послаблюючи вітчиз-няну економіку.
Істотним криміногенним фактором сьогодні в Україні є нелегальна міграція. Чимало мігрантів створюють етнічні злочинні угруповання, які займаються наркобізнесом, захопленням заручників з метою викупу, роз-бійними нападами, шахрайством тощо. Велика частина мігрантів спрямо-вує свій погляд на "благословенний" Захід, нелегально перетинаючи дер-жавний кордон України, втягує у злочинну діяльність місцевих жителів, які займаються підпільною переправкою вказаних осіб. Боротьба з неле-гальною міграцією поки що є проблематичною через відкритість кордо-нів, відсутність ефективного законодавства.
На стан злочинності негативно впливає урбанізація і внутрішня міг-рація населення. У великих містах осідають не лише закордонні мігран-ти, а й вихідці з сільської місцевості, які далеко не завжди знаходять своє місце серед законослухняних громадян. Відсутність житла і засобів до іс-нування штовхає деяких з них в обійми злочинності, а труднощі соціаль-ного контролю, в тому числі з боку правоохоронних органів, ускладню-ють виявлення злочинців з числа "переміщених осіб".
Нерівноправне становище жінки в нашому суспільстві теж є одним із соціальних чинників злочинності. Побутові злочини та їх характер прямо пов'язані з економічною ситуацією в країні чи регіоні. У "виконан-ні" бідних ці злочини стають більш жорстокими. В їх основі лежать такі якості особи, як агресивність, що