а) суб'єктом злочину з спеціальним суб'єктом може бути лише
особа, якій властиві ознаки спеціального суб'єкта (наприклад, су-б'єкт отримання хабара - це тільки службова особа, ознаки якої
описані в примітках до статей 364 та 368);

б) звідси випливає, що виконавцем злочину з спеціальним суб'єк-том може бути тільки цей спеціальний суб'єкт;

в) спираючись на висловлені вище положення, слід визнати мо-жливість співучасті осіб, що не є спеціальними суб'єктами, у зло-чинах з спеціальним суб'єктом;

г) у таких випадках особи, що не мають ознак спеціального су-б'єкта, можуть виступати як організатори, підбурювачі, пособники того злочину, виконавцем якого є спеціальний суб'єкт;

ґ) тому ці співучасники несуть відповідальність за тією статтею КК, що передбачає злочин, вчинений виконавцем - спеціальним су-б'єктом. Наприклад, приватна особа, що організувала давання-одержання хабара, несе відповідальність за ч. 4 ст. 27 і за відповідною частиною ст. 368;

д) якщо ж злочин із спеціальним суб'єктом характеризується тим,
що частина його об'єктивної сторони може бути виконана особою, яка
не є спеціальним суб'єктом, останній підлягає відповідальності як
співвиконавець (наприклад, жінка, яка за допомогою фізичного насиль-ства або погроз сприяє ґвалтівнику у вчиненні зґвалтування, несе від-повідальність як співвиконавець злочину, передбаченого ст. 152).

2. Провокація злочину. Провокацією злочину визнається ситу-ація, коли особа підбурює (провокує) виконавця або інших співуча-сників на вчинення злочину з мстою його подальшого викриття.

Так, у судовій практиці була справа, коли сторож підсобного го-сподарства підмовив двох робітниць вчинити крадіжку з поля зібра-ної напередодні кукурудзи. Коли жінки під'їхали до поля і стали вантажити мішки з кукурудзою, він підняв стрілянину і затримав їх за допомогою інших сторожів. Як було встановлено, сторож хотів показати начальству свою старанність і зовсім не мав наміру брати участь у крадіжці кукурудзи. Він діяв з метою подальшого викрит-тя виконавців.

Нагадаємо, що мотиви у співучасників одного й того ж злочину можуть бути різними - кожний з них може керуватися різними спонуканнями і це не виключає їх співучасті в цьому злочині. Отже, провокація злочину розглядається як співучасть у спровокованому злочині, оскільки різниця в мотивах у провокатора та інших співуча-сників не має значення для притягнення їх до відповідальності. Тому в нашому прикладі сторож несе відповідальність за співучасть (під-бурювання) у вчиненні крадіжки кукурудзи. У статті 370 встановлена спеціальна відповідальність за провокацію хабара.

3. Ексцес виконавця. Щоб співучасник був притягнутий до відпо-відальності за злочин, вчинений виконавцем, він, як вже зазначалося, має бути обізнаний про злочинні наміри виконавця. Між співучасника-ми повинна мати місце змова на вчинення конкретного злочину. Але на практиці зустрічаються випадки, коли окремі співучасники виходять за межі цієї змови. Наприклад, пособник і підбурювач просили виконав-ця побити потерпілого, виконавець же вбив жертву. У такому разі і го-ворять про ексцес (вихід за межі задуманого) виконавця.

Ексцес виконавця має місце там, де виконавцем вчинені такі злочинні дії, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників. Ним вчинені дії, які виходять за межі угоди, що відбулася між ними. Таким чином, ексцес виконавця має місце там, де інші співучасники не передбачали, не бажали і не допускали вчи-нення тих злочинних дій, що вчинив виконавець.

Розрізняють два види ексцесу: кількісний і якісний. Ця різниця має певне практичне значення, оскільки впливає на кваліфікацію, зокрема, на кваліфікацію дії виконавця.

Кількісний ексцес має місце там, де виконавець, почавши вчи-няти злочин, що був задуманий співучасниками, вчиняє дії однорід-ного характеру, але більш тяжкі. Тут задуманий співучасниками зло-чин ніби «переростає» у більш тяжкий. Наприклад, співучасники домовилися вчинити крадіжку, а виконавець змушений був застосу-вати насильство при вилученні майна, тому що зненацька застав у квартирі потерпілого, і тим самим вчинив вже не крадіжку, а грабіж чи розбій.

У цих випадках виконавець несе відповідальність за більш тяж-кий злочин, що він вчинив. У нашому випадку виконавець буде не-сти відповідальність, скажімо, за розбій (внаслідок застосованого ним насильства з метою заволодіння майном крадіжка «переросла» у розбій), тобто за ст. 187, інші співучасники будуть відповідати за співучасть у крадіжці, тобто за ст. 185 (з посиланням у разі необхід-ності на відповідну частину ст. 27).

Якісний ексцес має місце там, де виконавець вчиняє неоднорідний, зовсім інший, ніж був задуманий співучасниками, злочин на додаток до того, що було погоджено із співучасниками. При такому ексцесі виконавець відповідає за правилами реальної сукупності злочинів: за задуманий і вчинений за угодою з співучасниками злочин і за той, що був наслідком його ексцесу. Наприклад, співучасники задумали вчи-нити крадіжку. Виконавець, увійшовши до квартири, застав там її хозяйку і, застосувавши фізичне насильство, зґвалтував її, а потім, ско-риставшись тим, що потерпіла втратила свідомість, викрав майно. У цьому випадку виконавець вчинив два злочини - (крадіжку і зґвал-тування), співучасники ж несуть відповідальність тільки за крадіжку.

Таким чином, співучасники як при кількісному, так і при якіс-ному ексцесі виконавця за ексцес відповідальності не несуть (оскіль-ки цей злочин не охоплювався їх умислом). Вони відповідають лише в межах змови, що відбулася між ними, тобто за той злочин, що ними спільно було задуманий. У частині 5 ст. 29 зазначено, що співучас-ники