У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


людини - це право природ-не. Воно є неподільним і не може відчужуватися. Це право не встановлено, а лише санкціоновано державою.

Отже, об'єктом злочину, який найповніше, порівняно з іншими елементами складу злочину, відображає характер суспільної небезпечності вчиненого діяння, мають визнава-тись не якісь абстрактні суспільні відносини, а конкретні людські, суспільні або державні цінності.

Цінності - це те, що має суттєве значення для людини і суспільства в цілому. Тому вони охороняються нормами різних галузей права, а найважливіші з них бере під захист кримінальне законодавство. Будь-яке злочинне діяння, спрямоване проти цих найважливіших цінностей, створює загрозу заподіяти або спричинює їм шкоду. Тому зазначені цінності виступають як об'єкт злочину.

Структурними частинами цінностей, що охороняються кримінальним законом, є три їх різновиди: суб'єкти суспільних відносин, блага, що належать цим суб'єктам, предмети, залучені в сферу цих відносин. Тому структуру об'єкта визначає як його фактичний склад, так і функ-ціональне значення компонентів цього елементу складу злочину. Як відомо, склад злочину - це інформаційна модель злочину певного виду. Тому основне призначення кожного елементу складу злочину та ознак, що їх характе-ризують, - нести максимальне смислове навантаження, відображати специфіку того чи іншого злочину. При цьому кожний елемент складу злочину робить свій особливий внесок у своєрідний „юридичний портрет” злочинного діяння конкретного виду.

Відповідно до такого цільового призначення зазначені вище різновиди цінностей, що охороняються кримінальним законом, виконують такі функції:

1. Інформація про суб'єкти суспільних відносин дає можливість визначити, проти кого було спрямоване зло-чинне діяння.

2. Конкретний вид і зміст благ, що належать суб'єктам, дозволяє відповісти на питання, чому саме може бути заподіяна шкода.

3. Вказівка щодо предметів злочину інформує про те, на які матеріальні об'єкти діє суб'єкт злочину, посягаючи на блага окремої людини, суспільства або держави.

Суб'єктами суспільних відносин, проти яких спрямо-вується злочинне діяння, можуть бути окрема людина, дві або більше осіб, громадські об'єднання, населення тери-торіальних одиниць, державні органи, суспільство в цілому. Це можуть бути як фізичні особи, так і юри-дичні - підприємства, установи або організації. Учасни-ком суспільних відносин як одним із компонентів об'єкта посягання можуть бути і представники іноземних держав, наприклад, при вчиненні злочинів, предметом яких є май-но підприємств з іноземними інвестиціями. Коло суб'єктів суспільних відносин широке.

Якщо інформація про суб'єкти суспільних відносин орієнтує на спрямування злочинного діяння, відомості що-до конкретних благ, на які посягає злочинець, є основою змістовної характеристики об'єкта. Суспільна небезпечність злочину полягає, насамперед, у тому, що він може заподіяти або спричиняє шкоду важливим благам, які нале-жать суб'єктам суспільних відносин. Блага - це те, що задовольняє потреби людей, відповідає їх інтересам, цілям і намірам. Цю групу цінностей можна класифікувати та-ким чином:

1. Блага як природна, невід'ємна цінність людини. До цих благ належать такі найважливіші цінності, як життя та здоров'я. У ст. 27 Конституції України закріплено поло-ження, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

2. Блага, якими людина наділена як член суспільства. Звичайно, кожна людина індивідуальна, без її фізичного існування неможливо було б і саме суспільство. Але будь-який індивід живе не сам по собі, він вступає у відносини
з іншими людьми, колективом, державою, суспільством. При цьому він стає носієм певних прав і свобод соціаль-ного характеру, яким злочинні діяння можуть спричиняти шкоду. Зокрема, це можуть бути права людини на влас-ність, житло, виборчі, трудові права тощо. Можливі також злочинні посягання на свободи людини - світогляду та віросповідання, вибору місця перебування, роду діяльності тощо.

3. Суспільні блага, тобто цінності, якими наділені суспільні або державні органи, держава в цілому. Конкрет-но це можуть бути права та інтереси суспільства, держави або їх структур. Різноманітні реальні права цих суб'єктів суспільних відносин встановлюються певними уповноважу-ючими нормами. При вчиненні злочинів, що порушують ті чи інші права, ці права не змінюються, але суб'єкт позбав-ляється можливості ними користатися. Наприклад, при розкраданні державного майна держава залишається власником цього майна, але її органи позбавляються можли-вості володіти, користуватися та розпоряджатися закріп-леним за ними майном.

Одним із компонентів об'єкта злочину може бути і відповідний щодо інтересів людини, суспільства і держави стан суспільних відносин - безпека держави, громадський порядок, порядок управління тощо.

Таким чином, об'єкт як елемент складу злочину - це цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямовано злочинне діяння і яким воно може за-подіяти або спричиняє шкоду. Структурну основу об'єкта злочину утворюють суб'єкти суспільних відносин, блага, що їм належать, а також предмети, діючи на які винна особа посягає на ці блага.

Правильне встановлення об'єкта злочинного посягання має важливе теоретичне та практичне значення.

Нарешті встановлення об'єкта злочинних діянь у сукуп-ності з іншими елементами складу злочину дозволяє ви-значити вид конкретного злочину.

Юридичне значення об'єкта злочину полягає, насампе-ред, у тому, що він є обов'язковим елементом будь-якого складу злочину. Тому вирішення питань кваліфікації зло-чину неможливе без дослідження його об'єкта.

4.2. Види об'єктів злочину

У вітчизняній науці кримінального права найбільш прийнят-ною вважається триступенева класифікація об'єктів „по верти-калі”. Згідно з нею розрізняють загальний, родовий і безпосеред-ній об'єкти. Визначальною рисою такої класифікації є те, що вся сукупність охоронюваних кримінальним законом суспільних від-носин, її окремі групи та конкретні суспільні відносини повною мірою відповідають взаємовідносинам філософських категорій „загального”, „особливого” („спеціального”) та „окремого” („конкретного”). Усе це дає змогу визначити об'єкти кримінально-правової охорони на різних рівнях їх узагальнення.

Загальним об'єктом злочину визнається вся сукупність суспі-льних відносин, поставлених під охорону кримінального закону. Тобто - це система всіх об'єктів кримінально-правової


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15