5.3. Суспільно небезпечні наслідки

Кожен злочин спричиняє за собою суспільно небезпечні наслідки, які виражаються в спричиненні шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.

Шкода може бути: а) фізичною (наприклад, при вбивстві (статті 115-119 КК), тілесному пошкодженні (статті 121-125 КК); б) майновим (зокрема, при грабежі (ст. 186 КК), умисному знищенні або пошкодженні майна (ст. 194 КК); в) моральним (при незаконному позбавленні волі або викраданні людини (ст. 146 КК), нарузі над могилою (ст. 297 КК); г) політичним (наприклад, при посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК), при посяганні на життя державного або громадського діяча (ст. 112 КК).

Шкідливі наслідки наступають як від злочинів, що скоюються шляхом активних дій, так і злочинів, які з об'єктивної сторони характеризуються бездіяльністю (наприклад, залишення без допомоги особи, що знаходиться в небезпечному для життя стані, утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК, за умови настання в результаті такої бездіяльності смерті потерпілого або інших тяжких наслідків).

Як вже наголошувалося в главі VI, залежно від того, обов'язковими або необов'язковими ознаками об'єктивної сторони є суспільно небезпечні наслідки, тобто залежно від конструкції складу злочину, всі злочини діляться на злочини з матеріальним складом і злочини з формальним складом.

У злочинах з матеріальним складом суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов'язкова ознака об'єктивної сторони складу злочину. У законі вони формулюються по-різному:

а) називається суть злочину, що свідчить про обов'язковість результату, наприклад, смерті людини при вбивстві (ст. 115 КК);

б) наслідки перераховуються в диспозиції статті Особливої частини КК - наприклад, в ст. 264 КК (недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових запасів) називаються загибель людей і інші тяжкі наслідки;

в) указується вид та/або розмір заподіяної шкоди (наприклад, в ст. 227 КК говориться про випуск або реалізацію недоброякісної продукції, якщо такі дії зроблені в крупних розмірах; у ст. 367 КК (службова халатність) - про істотну шкоду).

Всі вказані види наслідків мають свої особливості, тому при розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ необхідно детально з'ясовувати їх характер і відповідність описаним в законі ознакам об'єктивної сторони.

Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільно небезпечного результату, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини КК як обов'язкова ознака конкретного злочину. Якщо передбачений в законі результат не наступив, злочин вважається нескінченим, і кваліфікація скоєного повинна посилати до відповідної частини ст. 15 КК.

Злочини з формальним складом - це злочини, для визнання їх закінченими досить самого факту здійснення суспільно небезпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об'єктивну сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. Злочини з формальним складом фактично можуть заподіювати суспільно небезпечні наслідки (наприклад, при здійсненні хуліганських дій може знищуватися майно або наноситися тілесне пошкодження), але вони знаходяться за межами об'єктивної сторони складу злочину, є факультативними, і на кваліфікацію цього діяння не впливають.

До злочинів з формальним складом відносяться, зокрема, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК) та ін.

5.4. Причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками

Причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечним результатом - обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочинів з матеріальним складом. Якщо в цих злочинах відсутній такий зв'язок, кримінальна відповідальність за настання суспільно небезпечного результату виключається.

У КК немає норм, які б вирішували питання про причинний зв'язок. Проте цьому питанню відводиться велика увага в теорії кримінального права і практиці його застосування.

Наука кримінального права розглядає причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним результатом з позиції філософії. Причина у філософії - це явище, невідворотне, з внутрішньою необхідністю інше явище, що породжує, - результат. Причина - це об'єктивний зв'язок між фактом матеріального миру і слідством цього факту.

У кримінальному праві причиною виступає факт, тобто здійснення суспільно небезпечного діяння людиною, іншими словами, здійснення злочину, а як слідство - результат цього діяння - суспільно небезпечна шкода.

Чинне кримінальне законодавство передбачає злочини з матеріальним складом, що скоюються як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Приклади злочинів, що заподіюють суспільно небезпечні наслідки шляхом бездіяльності: залишення в небезпеці, якщо унаслідок цієї бездіяльності наступила смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 135 КК); бездіяльність військової влади, унаслідок якого була причинна істотна шкода (ч. 1 ст. 426 КК) або викликані тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 426 КК).

При розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ необхідно встановлювати причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, причому діяння повинне бути безпосередньою причиною наслідків, що наступили. Причиною вважаються суспільно небезпечні дія або бездіяльність, а результатом - суспільно небезпечний результат, викликаний цим діянням.

5.5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину

До факультативних ознак об'єктивної сторони відносяться спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка здійснення злочину. Факультативні ознаки складають умови здійснення злочину.

Ці ознаки називаються факультативними, оскільки законом вони можуть передбачатися як ознаки об'єктивної сторони складу злочину (наголошуватися в диспозиціях статі Особливої частини КК), а можуть і не передбачатися. Якщо такі ознаки передбачені в законі, вони є для цих злочинів обов'язковими.

Спосіб здійснення злочину - це форма прояву суспільно небезпечного діяння. Наприклад, крадіжка скоюється шляхом таємного викрадання чужого майна