Службова особа яка займає відповідальне становище - є особа, посада якої відповідно до ст. 25 Закону України „Про державну службу” віднесена до третьої, четвертої, п’ятої, шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць (п.2 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України).

Завідуючий лікарнею Петренко систематично незаконно видавав окремим особам за винагороду листки непрацездатності, а також вимагав у хворих гроші за влаштування в окремих палатах. В умовах задачі робиться наголос на те, що Петренко є службовою особою. Якщо в ході досудового слідства було доведено, що пацієнти розуміли, що дають хабара саме службовій особі (завідуючому лікарнею) і що саме службова особа (завідуючий лікарнею), а не лікар вимагає такого хабара і це в подальшому знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, то орган досудового слідства правильно кваліфікував дії останнього, а суд виніс законний вирок. Адвокат має право на апеляційне, а вже потім на касаційне оскарження вироку.

Коли стороною захисту будуть наведені докази, що Петренко скоїв зазначені вище дії не як службова особа, а як лікар, то можливе не припинення провадження по справі, як це зазначено в умові задачі, а перекваліфікація злочину з ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України на ст. 354 Кримінального кодексу України, як незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації.

Доводи адвоката повинні бути досить обгрунтованими. Отже визнати Петренка суб’єктом службового злочину можливо за вказаних вище обставин.