Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винна особа усвідомлює, що зроблена нею заява про фінансову неспроможність виконати вимоги кредиторів і зобов’язання перед бюджетом є неправдивою, в той час як така спроможність існує.

Суб’єктом такого злочину можуть бути громадяни-засновники або власники суб’єкта господарської діяльності чи службової особи такого суб’єкта, а також громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, які здійснюють її без створення юридичної особи.

В нашому випадку Кривомаз та Приходько є громадянами-засновниками (акціонерами) АО „Сумириба”, а отже підпадають під ознаки суб’єктів даного злочину.

Задача 3

Працівник АО ім. Фрунзе Іваненко, посварився з дівчиною та вирішив вбити себе, для цього попросив свого знайомого Алексенка виготовити саморобний пістолет пристосований до патронів калібру 5,6 мм, виніс зброю з території заводу, вжив спиртних напоїв та почав стріляти на вулиці у повітря, коли й був затриманий працівниками міліції.

Дайте кримінально-правову характеристику дій Іваненка та Алексенка.

В діях Іваненка в даному конкретному випадку вбачаються ознаки злочину передбваченого ч. 1 ст. 263 КК України (придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу), та ч. 4 ст. 296 КК України (грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї).

В діях Алексенка вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (виготовлення, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу).

Що ж стосується намагання Іваненка позбавити себе власного життя, то такі дії не підпадають під ознаки якого-небудь злочину, передбаченого законодавством України.

Не буде злочином в діях Алексенка і мета виготовлення ним та збуту саморобного пістолета (для самогубства). Такі дії теж є лише моральною стороною.

Об’єтом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є громадська безпека в галузі обігу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв.

Предмети злочину безпосередньо вказані в диспозиції ч. 1 ст. 263 КК України (вогнепальна зброя та бойові припаси).

Основною їх характерною ознакою як предметів аналізованого злочину є призначення для ураження живої цілі, а також для знищення або пошкодження об’єктів оточюючого середовища. Вони можуть бути, як саморобні, як у нашому випадку, так і виготовлені промисловим способом.

Вогнепальна зброя - та, в якій снаряд (куля) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху). Зокрема, в нашому випадку саморобний пістолет буде належати до вогнепальної зброї.

Об’єктивна сторона злочину характеризується незаконним виготовленням, зберіганням, носінням та збутом вогнепальної зброї та бойових припасів.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Переробка будь-яких предметів, внаслідок якої вони набувають якості вогнепальної зброї.

Безпосереднім об’єктом хуліганства – є громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності, побуту і відпочинку людей.

При вчиненні хуліганства, передбаченого ч.4 ст. 296 КК, об’єктом такого злочину поряд з зазначеними вище, за загальним правилом може бути також здоров’я потерпілого, яке ставиться в небезпеку заподіяння шкоди у випадках застосування хуліганом огнепальної зброї, будь-яких ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень.

В нашому ж конкретному випадку застосування Іваненком за вказаних обставин вогнепальної зброї буде підставою для кваліфікації скоєного ним злочину саме за ч. 4 ст. 296 КК України, так як використання ним такої зброї у процесі вчинення хуліганських дій створювало чи могло б створити реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян, які знаходились в той час в громадському місці.

Вказане мною повністю грунтується та відповідає вимогам п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.06.1991 року „Про судову практику в справах про хуліганство”.

Кримінально караним є таке посягання на громадський порядок, яке його грубо порушує, вчиняється з мотивів явної неповаги до суспільства і при цьому відзначається в нашому випадку особливою зухвалістю.

Об’єктивна сторона хуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і визначається особливою зухвалістю.

Під грубим порушенням громадського порядку в нашому випадку розуміється заподіяння йому значної шкоди, що утруднює впорядкування функціонування суспільних відносин (порушення спокою людей).

Особлива зухвалість хуліганських дій пов’язується з таким грубим порушенням громадського порядку, яке супроводжувалось стріляниною в п’яному стані в громадському місці, що могло потягнути за собою, наприклад, тимчасове припинення нормальної діяльності громадського транспорту тощо.

В даному випадку особлива зухвалість виявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю, брутальністю.

Суб’єктом даного злочину є особа, якій виповнилося 14 років.

Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства. Особа, в нашому випадку Іваненко, усвідомлює також характер своїх дій і бажає так діяти.

Задача 4

Завідуючий лікарнею Петренко систематично незаконно видавав окремим особам за винагороду листки непрацездатності, а також вимагав у хворих гроші за влаштування в окремих палатах. Районним судом Петренко був засуджений за ч.2 ст. 368 КК України. Адвокат у касаційній скарзі просив суд припинити провадження по справі на тій підставі, що дії Петренко були пов’язані з виконанням ним своїх професійних, а не службових обов’язків.

Визначте чи обгрунтовані доводи адвоката. Чи можна визнати Петренка суб’єктом службового злочину і як слід кваліфікувати вчинене діяння?

Відповідно до ст. 368 КК України одержання хабара означає прийняття службовою особою від іншої особи матеріальних цінностей, отримання майнових вигід або користування послугами майнового характеру за діяння,