Суб’єктами такого злочину є власники суб’єкта господарської діяльності або/чи службові особи такого суб’єкта, громадяни-засновники, а також громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють її без створення юридичної особи.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: Кривомаз і Приходько усвідомлюють, що зроблена ними заява про фінансову неспроможність виконати всі вимоги кредиторів і зобов’язання перед бюджетом є неправдивою, в той час як така спроможність у них існує.

Об’єктивна сторона характеризується активними діями, а саме наданням завідомо неправдивих відомостей, тобто заяви, кредиторам про фінансову неспроможність АО „Сумириба” виконати зобов’язання перед ними і бюджетом. Ця заява для Кривомаза та Приходько є завідомо неправдивою, тобто відомості про фінансову неспроможність АО „Сумириба” виконати зобов’язання не відповідають дійсній ситуації. Ця заява повідомлена офіційно (усно, письмово, через засоби масової інформації). Важливою і обов’язковою умовою при цьому повинно бути доведення неправдивих відомостей до відома саме кредиторів, а не інших осіб.

Ознака злочину, що є обов’язковою, - є заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторові або державі (з умов нашої задачі - державі), якою, згідно з приміткою до ст. 218 Кримінального кодексу України, є матеріальна шкода, що в п’ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Матеріальна шкода може бути заподіяна в даному випадку внаслідок, наприклад, неповернення кредиту і несплати відсотків за кредит НБУ, або несплати податків до бюджету. Шкода, завдана державі в сумі 60000 грн. і є тією великою матеріальною шкодою, тому що у 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Злочин вважається закінченим з моменту повідомлення кредиторам про фінансову неспроможність виконати їх вимоги суб’єктом злочину.

З вищесказаного випливає, що Кривомаз та Приходько є громадянами-засновниками АО „Сумириба”, а отже підпадають під ознаки суб’єктів даного злочину, передбаченого ст. 218 Кримінального кодексу України.

Задача 3

Працівник АО ім. Фрунзе Іваненко, посварився з дівчиною та вирішив вбити себе, для цього попросив свого знайомого Алексенка виготовити саморобний пістолет пристосований до патронів калібру 5,6 мм, виніс зброю з території заводу, вжив спиртних напоїв та почав стріляти на вулиці у повітря, коли й був затриманий працівниками міліції.

Дайте кримінально-правову характеристику дій Іваненка та Алексенка.

Алексенко скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України - виготовлення, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Іваненко скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України - придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та ч. 4 ст. 296 Кримінального кодекса України - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї. Дії Іваненка, а саме намагання позбавити себе власного життя, не підпадають під ознаки якого-небудь злочину, передбаченого законодавством.

Мета виготовлення Алексенком та збут саморобного пістолета для самогубства не є злочином.

Даний злочин є закінченим.

Суб’єктом даного злочину є особа, якій виповнилося 14 років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Переробка будь-яких предметів, внаслідок якої вони набувають якості вогнепальної зброї.

Об’єктивна сторона злочину характеризується незаконним виготовленням, зберіганням, носінням та збутом вогнепальної зброї та бойових припасів.

Об’єтом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України є громадська безпека в галузі обігу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Предмети злочину безпосередньо вказані в диспозиції ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України - вогнепальна зброя та бойові припаси.

Вогнепальна зброя - та, в якій снаряд (куля) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху). Зокрема, в нашому випадку саморобний пістолет буде належати до вогнепальної зброї.

Об’єктом хуліганства – є громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності, побуту і відпочинку людей. При вчиненні хуліганства, передбаченого ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу, об’єктом є також здоров’я потерпілого, яке ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в цих випадках застосування хуліганом зброї. Кримінально караним є таке посягання на громадський порядок, яке його грубо порушує, вчиняється з мотивів явної неповаги до суспільства і при цьому відзначається в нашому випадку особливою зухвалістю.

Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства. Іваненко, усвідомлює також характер своїх дій і бажає так діяти.

Об’єктивна сторона хуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і визначається особливою зухвалістю.

Грубе порушення громадського порядку в нашому випадку це заподіяння йому значної шкоди, що утруднює впорядкування функціонування суспільних відносин - порушення спокою людей. Особлива зухвалість хуліганських дій пов’язується з таким грубим порушенням громадського порядку, яке супроводжувалось стріляниною в п’яному стані в громадському місці, що могло потягнути за собою, наприклад, тимчасове припинення нормальної діяльності громадського транспорту тощо.

В даному випадку особлива зухвалість виявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю, брутальністю.

Задача 4

Завідуючий лікарнею Петренко систематично незаконно видавав окремим особам за винагороду листки непрацездатності, а також вимагав у хворих гроші за влаштування в окремих палатах. Районним судом Петренко був засуджений за ч.2 ст. 368 КК України. Адвокат у касаційній скарзі просив суд припинити провадження по справі на тій підставі, що дії Петренко були пов’язані з виконанням ним своїх професійних, а не службових обов’язків.

Визначте чи обгрунтовані доводи адвоката. Чи можна визнати Петренка суб’єктом службового злочину і як слід кваліфікувати вчинене діяння?

Одержання хабара - прийняття службовою особою від іншої особи матеріальних цінностей, отримання майнових вигід або користування послугами майнового характеру за діяння, яке вона повинна була або