2. Прокурор, як суб’єкт функції обвинувачення

у кримінальному процесі.

Дослідженню проблем кримінально-про-цесуального положення прокурора, як суб’єкта функції обвинувачення, в юридичній теорії приділено дуже багато уваги. Дослідників у сфері науки криміналь-ного процесу, як правило, цікавлять питання повноважень прокурора, їхній правовий (процесуальний) статус, правове становище, функції, поло-ження щодо підслідності та підсудності кри-мінальних справ.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання і попереднього (досудового) слідства, бере участь у розгляді справ судами першої, касаційної і наглядної інстанцій. Він зобов'язаний в усіх стадіях кримінального судочинства вчасно вживати пе-редбачених законом заходів до усунення будь-яких пору-шень закону, від кого б вони не виходили. Свої повно-важення прокурор здійснює незалежно від будь-яких ор-ганів і посадових осіб, підкоряючись тільки закону і керуючись вказівками Генерального прокурора України. Постанови прокурора, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, ус-тановами, організаціями, посадовими особами і громадя-нами (ст. 25 КПК).

Під терміном „прокурор” розуміються Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, Севастополя, районний, міський, військовий, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори уп-равлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції (п. 6 ст. 32 КПК).

Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'яз-ків або домогтися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що знаходяться у провадженні прокуратури, не можуть міс-тити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення. Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення (ч. 2, 3, 4, ст. 7 Закону про прокуратуру).

Прокурорами призначаються громадяни України, які мають вишу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажу-вання строком до одного року. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, приймають „Присягу працівника прокуратури”. На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років зі стажем не менше 3 років. Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяль-ності. Не можуть бути прийняті на посаду прокурора осо-би, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих (ст. 46 Закону про прокуратуру).

Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами дізнання і попереднього слідства, прокурор вживає за-ходів до того, щоб вони: додержували передбаченого за-коном порядку порушення, розслідування, зупинення та закриття кримінальних справ, строків провадження слід-ства та тримання під вартою, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів; при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги за-кону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, пом'якшують чи об-тяжують його відповідальність; з'ясовували причини вчи-нення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення. Повноваження прокурора для здійснення цих завдань визначаються кримінально-процесуальним законодавством (ст. 30 Закону про прокура-туру).

Прокурор наділений повноваженнями по нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, і у межах своєї компетенції вправі:

- давати вказівки про провадження дізнання та досудового слідства, про обрання, зміну або відміну запобіжного заходу щодо підозрюваного та обвинуваченого, про притягнення особи як об-винуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, а також про провадження окремих слідчих дій та розшук злочинців, що переховуються;

- вимагати від органів дізнання та слідчого для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчи-нені злочини, хід дізнання, досудового слідства та розшуку злочинців;

- брати участь у проведенні дізнання та досудового слідства та у необхідних випадках особисто провадити досудове слідство або окремі слідчі дії у будь-якій справі;

- повертати кримінальні справи органу дізнання та слідчому зі своїми письмовими вказівками про провадження додаткового розслідування;

- відміняти незаконні та безпідставні постанови органів дізнання та слідчого;

- усувати особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або слідства, якщо вони припусти-лися порушення закону при розслідуванні справи;

- витребувати будь-яку справу від органу дізнання та пере-давати її слідчому, а також передавати справу від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного та об'єктивного розслідування справи;

- доручати органам дізнання виконання окремих слідчих дій та розшукових заходів у справах, що перебувають у провадженні слідчих органів прокуратури;

- санкціонувати: постанови про застосування заходів безпеки щодо учасників кримінального процесу в передбачених законом випадках; обшук особи, службового чи іншого приміщення (окрім житла чи іншого приватного володіння особи, обшук яких може проваджуватись лише за рішенням суду); виїмку документів, що становлять державну та банківську таємницю; відсторонення обвинуваченого від посади; затверджувати