- давати згоду або подавати самому до суду подання про об-рання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, передбаче-ному законом;

- порушувати, відмовляти в порушенні та закривати кримінальні справи;

- затверджувати обвинувальний висновок або повертати кримінальну справу слідчому для провадження додаткового розслідування;

- змінювати обвинувальний висновок слідчого або складати новий висновок;

- давати письмову згоду на направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів вихов-ного або медичного характеру.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів у стадії порушення кримінальної справи, прокурор, зокрема, має право скасувати постанову слідчого або органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи і пору-шити справу; скасувати їх постанову про порушення справи, якщо в цій справі ще не провадились слідчі дії, закрити кримінальну справу, якщо такі дії вже прова-дились, внести подання чи протест на постанову судді про відмову у порушенні справи (ст. 100 КПК). За наяв-ності законних приводів і підстав прокурор має право порушити кримінальну справу, а в разі їх відсутності - відмовити в порушенні справи (ст. 98, 99 КПК). Не рідше одного разу на місяць він зобов'язаний перевіряти вико-нання органами дізнання і слідства вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв і повідомлень про злочини (п. 1 ч. 1 ст. 227 КПК).

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і слідчими в стадії попереднього розслідування, прокурор вимагає від них для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчи-нені злочини, хід дізнання, попереднього слідства та встановлення осіб, які вчинили злочини; скасовує неза-конні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; дає письмові вказівки про розслі-дування злочинів, обрання, зміну або скасування за-побіжного заходу, кваліфікацію злочину, провадження окремих слідчих дій і розшук осіб, які вчинили злочини; доручає органам дізнання виконання постанов про затри-мання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, ви-їмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання ін-ших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття не-обхідних заходів до розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, у справах, що є в провадженні прокурора чи слідчого прокуратури; бере участь у провадженні дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі в будь-якій справі; санкціонує провад-ження обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого й органу дізнання у випадках, перед-бачених КПК; продовжує строк розслідування та утри-мання під вартою як запобіжного заходу; повертає справи слідчим із своїми вказівками щодо провадження додатко-вого розслідування; вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного орга-ну попереднього слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного й об'єктивного розслідування, усуває особу, яка про-вадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення діз-нання або попереднього слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи; закриває чи зупиняє провадження у кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим або органом дізнання в передбачених КПК випадках; затверджує об-винувальний висновок; направляє справу до суду. Вказівки прокурора є обов'язковими для органів дізнання і слідчого. Оскарження їх вищестоящому прокурору не зупиняє виконання, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК (ст. 227 КПК).

Беручи участь у розгляді справ у судах, прокурор, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорен-ня їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлянню судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону про прокуратуру).

Прокурор, при виявленні злочину, зобов'язаний порушити кримінальну справу публічного обвинувачення. Це справи про злочини, при виявленні яких прокурор зобов’язаний по-рушити кримінальну справу і, взявши на себе тягар встановлення об'єктивної істини, провести розслідування, встановити, викрити і притягти як обвинувачуваного особу, що вчинила злочин, справи, по завершенні розслідування яких обвинувачення в суді підтри-мується державним обвинувачем. Зважаючи на те, що в кримі-нальному процесі України діє принцип публічності, переважна більшість кримінальних справ належить до даної категорії.

У стадії віддання обвинуваченого до суду прокурор бере участь у розгляді справи в розпорядчому засіданні, висловлює там свою думку і дає висновок щодо заяв-лених клопотань (ст. 239, 240 КПК).

У стадії судового розгляду кримінальної справи про-курор є його учасником і користується рівними з іншими учасниками правами. Він підтримує перед судом держав-не обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу застосування кри-мінального закону і міри покарання щодо підсудного, керуючись при цьому вимогами закону й об'єктивною оцінкою доказів; пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим цивільний позов, якщо цього вимагає охоро-на державних чи громадських інтересів або прав грома-дян. Якщо в результаті судового розгляду прокурор при-йде до переконання, що дані судового слідства не під-тверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови (ст. 35, 36 Закону про прокуратуру, ст. 264 КПК).

У наказі „Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному судочинстві” Генеральний прокурор Ук-раїни зобов'язав керівників прокуратур не допускати фактів впливу на прокурорів - учасників судового розгляду кримінальних справ з метою нав'язування їм позиції, з якою вони не згодні, та порушення їх процесуальної самостійності.

Прокурор зобов'язаний внести касаційне подання чи опротестувати в порядку нагляду або в зв'язку з нововиявленими обставинами