У стадії виконання вироку прокурор здійснює нагляд за законністю його виконання. Розпорядження прокуро-ра, які стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, є обов'язковими для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують. Прокурор бере участь у судових за-сіданнях при розгляді суддею питань, пов'язаних з вико-нанням вироку, і висловлює там свою думку у справі (ст. 411, 415 КПК). Він може опротестувати постанову судді.

Підстави для відводу прокурора ті ж, що і для відводу судді. Проте коли прокурор брав участь у проведенні попереднього слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції в касаційному порядку чи в порядку нагляду, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу. Питання про відвід прокурора на попередньому слідстві вирішує вищестоящий прокурор, а в суді - суд, який розглядає справу, в тому ж порядку, що і питання про відвід судді (ст. 58 КПК).

На мою думку нині чинний кримінально-процесуальний закон потребує відповідних змін, виходячи з реалій сьогодення на руху нашої держави до так званого „цивілізованого” світу. Впершу чергу це стосується ролі прокуратури у кримінальному судочинстві.

Ні для кого не є таємницею те, що на даний час прокуратура не в повній мірі виконує ту роль, яка покладається на неї. Саме з вини цього органу держави, на мою думку, до сих пір у нас відсутня дієва змагальність у кримінальному судочинстві.

Все це може вирішитися, але не раніше того часу, коли буде прийнято новий КПК чи новий Закон про прокуратуру.

3. Потерпілий, як суб’єкт функції обвинувачення у кримінальному процесі.

Потерпілий - це особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або матеріальної шкоди і яка відповідно до закону визнана потерпілим мотивованим рішенням особи, в провадженні якої зна-ходиться справа.

Надання особі правового статусу потерпілого є способом кримінально-процесуального захисту його прав.

Питання про те, хто є потерпілим, вирішується в кожному кон-кретному випадку залежно від обставин даної справи.

Про визнання громадянина потерпілим або про відмову в цьому слідчий, особа, яка провадить дізнання, та суддя виносять постано-ву, а суд - ухвалу (ч. 2 ст. 49 КПК України).

Потерпілий має право: давати показання у справі або відмови-тись від давання показань; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не провадилося, після віддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді: заявляти відводи; подавати скар-ги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також подавати скарги на вирок або ухвалу суду та постанову судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпе-ки. У випадках, коли внаслідок злочину настала смерть потерпілого, брати участь у справі можуть його близькі родичі, яким закон надає права потерпілого (ч. 5 ст. 49 КПК України). Такими близькими ро-дичами є: батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати, дід, бабуся, онуки (п. 11 ст. 32 КПК України). Зазначимо принагідно, що Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації (п. 9 ст. 34) відносить до числа близьких родичів також усиновителів або всиновлених. До участі у справі допускаються не всі близькі родичі потерпілого, а один із них, про що особа, яка провадить розсліду-вання, виносить постанову, а суд - ухвалу.

Право давати показання в справі і подавати докази. Давання показань - право, а не обов'язок потерпілого. Він має можливість відмовитися від давання показань - відповідальності за відмову від давання показань не несе. Проте він несе кримінальну відповідальність за давання заздалегідь явно неправдивих показань за ст. 384 КК України. Відповідно до ст. 19 КПК України потерпілий має право давати показання рідною мовою або користуватися пос-лугами перекладача. Оплата праці перекладача здійснюється за ра-хунок держави.

Потерпілий має право надати слідчому або суду наявні в його розпорядженні доказові матеріали (документи відеозапису, матеріали звукозапису або кінознімання, речові докази тощо). Особа, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа, зобов'язана прийняти подані докази, склавши протокол, копія якого надається потерпілому. Якщо докази представлені в ході судового розгляду, цей факт відзначається в протоколі судового розгляду.

Право заявляти клопотання потерпілий може реалізувати на будь-якій стадії процесу. Заявлені потерпілим клопотання розгля-даються слідчим у добовий термін. Про результати їхнього розгляду потерпілий повинний бути своєчасно повідомлений.

Право заявляти відводи. Відвід може бути заявлений по-терпілому слідчому, дізнавачу, прокурору, судді, захиснику, експер-ту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, тобто практично будь-кому з учасників процесу, крім тих, хто має і відстоює в процесі свої інтереси. Закон надає можливість слідчому, дізнавачу, прокурору, судді, захиснику, експерту, спеціалісту, пе-рекладачу, секретарю судового засідання, обвинувачу брати участь у справі за умови їхньої об'єктивності, неупередженості і тільки у випадку, коли вони не зацікавлені у розв'язанні справи. Стосовно експерта важливою вимогою є його компетентність. За наявності невідповідності зазначених осіб даним вимогам потерпілий має право заявити їм відвід. Відвід розглядається в порядку ст. 54 - 62 КПК України.

Право подавати скарги. Дії і рішення вказаних вище осіб мо-жуть бути оскаржені потерпілим: дії і рішення слідчого та органу дізнання - прокурору і суду, а дії і рішення слідчого, крім того, - начальнику слідчого відділу; дії і рішення прокурора