України, що за загальним порядком передбачає офіційну оцінку відповідними дер-жавними органами поведінки особи як злочинної. Підста-вою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним зако-ном. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, що, в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосу-ванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримі-нально-правових заходів примусового характеру через об-винувальний вирок. Кримінальна відповідальність може мати не лише форму покарання. За вироком суду вона може зводитись тільки до осуду особи, яка вчинила зло-чин, і звільнення її від покарання (ч. 4 ст. 74 КК Украї-ни). Особу може бути засуджено умовно чи з відстрочкою виконання вироку. Тому сам факт порушення криміналь-ної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе криміналь-ної відповідальності доти, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере закон-ної сили.
Поняття “притягнення до кримінальної відповідаль-ності” не є тотожним поняттю “кримінальна відпові-дальність”, як і поняття “притягнення до юридичної відпо-відальності” не ідентичне поняттю “юридична відповідальність” .
Притягнення до юридичної відповідальності передує юридичній відповідальності. Юридична відповідальність, у тому числі й кримінальна, як і форми притягнення до юридичної відповідальності, визначаються та встановлюються законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 80 Конституції України народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Це означає, що народний депутат України і після припинення депутатських повноважень не може бути притягнутий до юридичної відповідальності за зазначені дії.
Депутатська недоторканність передбачає також особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту народних депутатів України. Згідно з ч. 3 ст. 76 Конституції України “не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку”. З цього конституційного принципу випливає, що народним депутатом України може бути обраний громадянин України, щодо якого порушено кримінальну справу, пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину якого затримано чи заарештовано.
За змістом ст. 69, ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 78 та ч. 4 с Конституції України особа обирається народним депутатом України та отримує депутатський мандат внаслідок волевиявлення виборців.
Отже, на підставі системного аналізу норм Конституції України Конституційний Суд України дійшов висновку, що гарантії депутатської недоторканності відповіді положень ч. 3 ст. 80 Конституції України поширюй на народних депутатів України з моменту визнані обраними за результатами виборів, засвідченими рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення у встановленому порядку депутатських повноважень, і громадянина обрано народним депутатом України і пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину чи після арешту, подальше провадження у кримінальній справі щодо такого депутата може бути продовжено наявності згоди Верховної Ради України на притягнення його до кримінальної відповідальності або арешт від дно до процедури, передбаченої ст. 28 Закону України статус народного депутата України». Такий підхід забезпечує реалізацію принципу рівності всіх народних депу-татів України щодо гарантій депутатської недоторканності. Конституційний Суд України вирішив, що:
Притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину;
згода Верховної ради України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідаль-ності має бути одержана до пред'явлення йому обвинува-чення у вчиненні злочину відповідно до чинного КПК;
депутатська недоторканність поширюється на народ-ного депутата України з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення повноважень народного депутата України;
у разі пред'явлення громадянину України обвинува-чення у вчиненні злочину або його арешту до обрання народним депутатом України подальше провадження у кримінальній справі щодо такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на його притягнення до кримінальної відповідальності або перебування під вартою.
Це рішення Конституційного Суду України є обов'яз-ковим до виконання на території України, остаточним, набуває сили закону і не може бути оскаржено.
Отже, подання щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності вноситься до пред'явлення депутату обвинувачення, або дачі санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне пра-вопорушення на розгляд до суду.
Верховна Рада України розглядає подання Генерально-го прокурора України не пізніш як у місячний строк у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради Ук-раїни.
За необхідності від Генерального прокурора України може бути витребувано додаткові матеріали.
Подання, попередньо розглянуте у відповідних коміте-тах Верховної Ради, з їх висновками про його законність та обґрунтованість розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради. Отже, зазначена згода Верховної України може бути одержана тільки під час її сесії. Головуючий на засіданні ставить на голосування пропозицію про надання згоди щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту. Рішення приймається Верховною Радою поіменним голосуванням, більшістю від її конституційного складу і є остаточним. Вмотивоване рішення у триденний с повідомляється Генеральному прокурору України, цьому в рішенні має бути зазначено, на які дії Генерального прокурора надається згода Верховною Радою: на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, на затримання чи арешт. Депутат має право б участь в обговоренні Верховною Радою питання про депутатську недоторканність.
Генеральний прокурор України у триденний строк з дня закінчення провадження у справі зобов'язаний повідомити Верховну Раду України про результати слідства, результати розгляду справи в суді Генеральний прокурор України у триденний строк зобов'язаний поінформувати Верховну