Народний депутат Кримської автономної республіки користується правом депутатської недоторканності на території цієї республіки, а також України, до якої входить. Правом депутатської недоторканності депутат обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів користується лив території відповідної Ради.

Законом України “Про Конституційний Суд України” (ст.30) передбачено, що судді Конституційного Суд не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідали арештовані або віддані будь-яким іншим примусовим ходам, що обмежують їхні права і свободу, а також дам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без попередньої згоди Верховної України.

Згідно із Законом України “Про статус суддів” з моменту забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, додержання Конституції і законів України, охорони і свобод громадян (ст. 13) “судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності і взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Вони не можуть бути піддані заходам адміністративного стягнення, що накла-даються в судовому порядку без згоди органу, який обрав суддю на посаду. Суддя не може бути затриманий за підоз-рою у вчиненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнен-ня за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи».

Ніхто не має права проникати в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транс-порт, проводити там огляд, обшук чи виїмку, прослуховувати його телефонні розмови, проводити особистий обшук судді, а так само огляд, виїмку його кореспонденції, ре-чей і документів, крім випадків, передбачених законодав-ством і Конституцією України.

Зміна і доповнення обвинувачення

Слідчий має право змінити обвинувачення як у разі, якщо це тягне пом'якшення кримінальної відповідаль-ності, так і у разі пред'явлення обвинувачення в більш тяжкому злочині. Але щоб право обвинуваченого на за-хист не порушувалось, закон зобов'язує слідчого пред'я-вити обвинуваченому змінене або доповнене обвинувачен-ня, після чого допитати його.

Під час досудового слідства необхідність змінити обви-нувачення виникає в тих випадках, якщо з'ясовується, що злочин було неправильно кваліфіковано, або якщо встановлено нові обставини, які істотно відрізняються від зазначених у постанові про притягнення як обвину-ваченого.

Доповнення обвинувачення необхідно в тих випадках, якщо в процесі подальшого розслідування по справі вста-новлюються нові факти, епізоди вчинення злочину, що тягнуть або не тягнуть зміну кваліфікації діяння.

Можливі зміни і доповнення обвинувачення можна роз-ділити на дві групи:

- що тягнуть за собою зміну кваліфікації діяння;

- що стосуються лише фактичної фабули обвинувачення.

При зміні й доповненні обвинувачень, що належать до першої групи, у всіх випадках слідчий повинен винести нову постанову про притягнення як обвинуваченого.

Щодо другої групи змін і доповнень обвинувачені в літературі існують різні думки стосовно винесення постанови про притягнення як обвинуваченого.

Одні автори вважають, що питання про винесення нової постанови повинно залежати від того, наскільки і ними є зміни і доповнення для реалізації права обвинуваченого на захист. Якщо зміни і доповнення істоти здійснення цього права, то обвинувачення необхідне пред'явити знову. Зміни можуть стосуватися таких обставин, знати про які обвинуваченому необхідно, щоб врахс ти їх при своєму захисті. Якщо ж зміни і доповнені істотні, то нову постанову про притягнення як обвинуваченого виносити не потрібно. Неістотними, на думку цих авторів, є обставини, які щодо певного складу злочну мають кримінально-правового значення.

Інші ж процесуалісти не погоджуються з цим твердженням. Вони вважають, що постанову потрібно виносити в кожному випадку. Зміна даних про місце, час і спосіб вчинення злочину повинна у всіх випадках відображатися у формулюванні обвинувачення. Це пояснюється що передчасно, до винесення кінцевого рішення пі справи, неможливо визначити, чи має зміна або доповнення обвинувачення, або окремих його елементів істотне значення для реалізації обвинуваченим свого права на захист. Навіть незначні, на думку слідчого, зміни і доповнення можуть бути сприйняті обвинуваченим як вам викликати рішучі заперечення, намагання спростувати їх.

За необхідності зміни і доповнення обвинувачені потрібно брати до уваги, що нова постанова про притягнення як обвинуваченого повинна бути узагальнюючою і виноситись не як доповнення до попередньої постанові заміну раніше пред'явленого обвинувачення. В цьому разі раніше винесена постанова, залишаючись в матеріалах справи, втрачає свою силу.

Такий порядок правильний і здійснюється на практиці, оскільки, знайомлячись з цілісним актом, який містить обвинувачення повністю, обвинуваченому легше зрозумі-ти, в чому його обвинувачують і в якому обсязі. Це також полегшує роботу прокурора і суду при ознайомленні з матеріалами справи.

Якщо під час досудового слідства не підтвердилось об-винувачення по окремому епізоду або самостійному діян-ню, відпала кваліфікуюча ознака, не знайшло підтвер-дження те чи інше діяння в структурі окремого епізоду, або ж виявилась надмірною кваліфікація діяння за су-купністю злочинів, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що оголошує об-винуваченому (ч. 2 ст. 141 КПК).

Внаслідок відпадання частини обвинувачення можуть виникнути такі ситуації:

змінювати кваліфікацію не потрібно;

необхідно змінити кваліфікацію злочину.

У першому випадку достатньо винести постанову про часткове закриття кримінальної справи та оголосити її під розписку обвинуваченому.

У другому випадку, якщо одна стаття (частина статті) КК замінюється на іншу, слідчий повинен поряд з поста-новою про часткове закриття кримінальної справи винес-ти нову постанову - про притягнення особи як обвинува-ченого. Нова постанова повинна бути винесена і пред'яв-лена обвинуваченому в загальному порядку.

На думку деяких авторів, можливе часткове закриття кримінальної справи на підставах, вказаних у статтях 7-10 КПК. Однак це