Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закри-ває її, а в разі, якщо за цією справою ще не провадилося жодної слідчої або процесуальної дії, може відмінити постанову про пору-шення кримінальної справи, що, по суті, означає відмову в її пору-шенні. Рішення прокурора може бути оскаржене особами, інте-ресів яких воно торкається, до суду.5

Після порушення справи слідчий починає досудове слідство.

Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної спра-ви. Відповідно до конституційного принципу нагляду прокурора за діяльністю органів досудового розслідування нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Слідчий зобов'язаний не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи.

Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій, скасовує постанову про порушення справи.

У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу.

Постанова слідчого - це кримінально-процесуальний доку-мент, в якому викладається, мотивується та формулюється рішення або розпорядження слідчого, прийняте в процесі провадження у справі.

Усі кримінально-процесуальні документи мають відповідати певним загальним вимогам. До їх числа належать такі.

Законність складання документа. Будь-який процесуальний до-кумент має відповідати вимогам закону: складатися уповноваже-ною на те особою, за наявності передбачених законом підстав, ви-конуватися та засвідчуватися відповідно до вимог закону. Якщо в процесуальних нормах права закріплені обов'язкові реквізити до-кумента, вони мають бути до нього включені. Документ має підповідати вимогам закону як за формою, так і за змістом;

______________________________________________________________

5

В.Г.Журавльов, Збірник процесуальних документів, які складає слідчий прокуратури, Донецьк, 2004

Об'єктивність. Кожний документ має відповідати за своїм змістом фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, ґрунтуватися на встановлених фактах.

Сформульовані в ньому вис-новки мають відповідати об'єктивній дійсності.

Логічність. У процесуальному документі всі судження мають бути доказані, а висновки - мотивовані та логічно переконливі. Якщо вихідні судження правильні і якщо правильно вжито закони логіки, то висновки відповідатимуть істині, і навпаки.

Теза - стрижень будь-яких висновків та суджень, головна думка, істинність якої необхідно ретельно перевіряти та скрупу-льозно доводити. Теза - це положення, судження, істинність, правдивість якого треба довести, обґрунтувати у процесі аргумен-тації. Аргументація - це доведення, доказування за допомогою ар-гументів.

Аргумент коректний тільки тоді, коли він являє собою достовірні фактичні дані.

Аргумент - це істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюється істинність тези; це докази (встановлені факти, достовірні положення, аксіоми), які наводяться для обґрунтування, підтвердження якогось судження, положення, посилання, за допомогою якого обґрунтовують тезу. Шукач правди має використовувати правильні аргументи, висувати найбільш імовірні гіпотези та вміти застосовувати закони логіки для їх перевірки.

Юридичний документ має бути максимально раціональним, зро-зумілим і доцільним - мінімум слів, максимум інформації.

Повнота інформації - всі необхідні складники думки мають у тексті своє словесне вираження в такому достатньому і реально можливому обсязі і формі так, щоб нічого не треба домислювати.

Ясність і точність мови та свобода від суперечностей. Доку-мент має бути викладений зрозумілою, простою і доцільною термінологією.

Юридичний документ мас бути викладений у суворій логічній иослідоаності, з тим щоб кожне нове судження виходило з досудо-вого або не було пов'язане з ним за смислом та змістом, щоб не було логічних протиріч або неочікуваних, не виведених з тексту до-кумента висновків. Використовувані поняття мають відповідати су-часному рівню правових знань та культури. Зміст та обсяг ужива-них понять мають відповідати якісній та кількісній характеристиці означуваних предметів.

На досудовому слідстві слідчий складає наступні постанови:

Постанова про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

Постанова про прийняття справи до свого провадження.

Постанова про виділення справи.

Постанова про об’єднання справ.

Постанова про направлення справи за підслідністю.

Постанова про проведення виїмки.

Постанова про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку.

Постанова про зняття інформації з каналу телефонного зв’язку.

Постанова про накладення арешту на майно.

Постано про призначення медико-біологічної експертизи.

Постанова про призначення судово-психіатрмчної експертизи.

Постанова про призначення почеркознавчої експертизи.

Постанова про проведення освідування.

Постанова про зупинення досудового слідства.

Постанова про поновлення досудового слідства.

Постанова про закриття кримінальної справи.

Постанова про часткове задоволення клопотання захисника.

Постанова про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства.

Постанова про визнання особи потерпілою.

Постанова про визнання особи цивільним позивачем.

Постанова про відмову у визнанні цивільним позивачем.

Постанова про притягнення до справи особи, як цивільного відповідача.

Постанова про надання дозволу обвинуваченый особі на побачення.

Постанова про притягнення як обвинуваченого.

Постанова про закриття справи в частині пред’явленого обвинувачення.

Постанова про відсторонення обвинуваченого від посади.

Постанова про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Постанова про застосування запобіжного заходу у вигляді затримання під вартою.

Протокол слідчої дії

У протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазна-чені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у про-веденні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 Кримінально-процесуального кодексу, обмежуються відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього Кодексу.

Протокол зачитується всім особам, що брали участь