не дано;
достатньою підставою будь-якої думки може бути- інше, вже
доведене, перевірене та визнане істинним судження, з якого за
необхідності походить істинність даної думки.
Логічність допомагає позбутись як помилок, так і опусів, які мо-жуть навіть важливе перетворити в комічне. Наприклад, з прото-колу огляду місця події: "На столі стояли дві пляшки - одна напо-ловину випита, а інша наполовину недопита"; "Рядом лежали два ґудзики - один жіночий, а другий - голубий"; із протоколу допи-ту: "Тоді на обочині я побачив машину, за кермом якої була жінка. Вона лежала вверх дном і сильно диміла"; із характеристики: " Об-винувачений у побуті скромний. Мав на утриманні тещу. Інших аморальних проявів за ним не помічалось".
Слід уникати софізмів у різних його проявах. Іронізуючи з при-воду сучасних майстрів багато говорити і майже нічого не сказати^ мною колись написаний такий фразеологізм для назви команди КВК: "Братерство флегматичних кандидатів в активні знаючі люди, музикально-поетизованого об'єднання шукачів скоріше нечуваної ніж небаченої радості і творчої наснаги, творців парадигми маленького щастя * окремо взятому курені, сентиментальних нумізматів меланхолії і маловідомих колекціонерів гербарію з коноплі, наївних жертв дисгармонії свідомості і буття яа шляху до світлого майбуття, фанатів пізнання концептуальних законів нетрадиційної логіки взаємозв'язку динаміки виплати стипендій та заробітної плати й інтеграції неформальних угруповань, альтруїстів ініціації філософії права інтелектуальних меншин діалектично оптимістичного клубу весілля серед незгоди зі зворотним зв'язком імені презумпції не-винності". Далі, як ¦кажуть, буде. Але це зовсім не приклад для копіювання.
Поняття нерозривно пов'язане зі словом, основним знаком по-нять про предмети та явища. Слід ураховувати, що багатьом словам властива багатозначність - полісемія.
Наприклад, слово "стаття" може означати науковий або
публіцистичний твір; норму закону; характеристику прибутків або
витрат. Виходячи з цього, виник афоризм: "Був би писака, а стаття
знайдеться". ч
Багатозначність слів сама по собі ще не недолік, а\е приховує в собі потенційну можливість логічної помилки при складанні тих або інших документів. Така помилка називається еквівокацією і по-лягає в підміні первісного значення слова в процесі використаний, заміні його смислу на смисл його похідного номінативного значен-ня або навпаки.,Якщо юристи припускаються таких помилок несвідомо, то гумористи навмисно та вміло їх використовують. Зверніть увагу на такі вислови: "Противну сторону треба вислуха-ти, навіть якщо вона дуже противна"; "Брав хабара стоячи, та все одно сів"; "Таланти ростуть краще та швидше, якщо їх гарно поли-вати та вчасно саджати"; "Жінки бувають повними і пустими", "Жив на широку, хоч і босу йоту"; "Наша середня освіта - найбільш середня у світі" тощо.
Логіка написання документа передбачає, що смисл включених до нього слів не змінюється, Якщо цього уникнути важко, викорис-товуються слова-синоніми з відповідним смисловим навантажен-ням або фразеологізми/
Постанова слідчого як і будь-яка постанова в кримінальному процесі має типову структуру: Вступна частина - Описова час-тина - Резолютивна частина.
У вступній частині мають бути викладені назва документа, місце і час його складання, ким складено, по якій справі винесена поста-нова. В описовій (описово-мотивувальній) частині викладаються юридично значимі обставини справи, їх оцінка, кваліфікація, моти-ви, фактичні та юридичні підстави процесуального рішення. В ре-золютивній частині сформульовані чіткі юридичні тези прийнятих рішень, порядок їх доведення до відома зацікавлених осіб, звернен-ня до виконання та оскарження, а також викладені інші умови дії юридичного акта та подані необхідні підписи.
Успішному вирішенню завдання швидкого і кваліфікованого складання документа сприяє їх уніфікація.
Уніфікація юридичних документів - це моделювання певної логіко-інформаційної композиції тексту з найбільш оптимальним сполученням текстових формул (кліше), які відповідають най-частіше повторюваним юридичним ситуаціям, щоб при мінімумі слів точно і зрозуміло передати максимум юридично значимої і доцільної інформації. В юридичній практиці широко застосовують-ся трафарети та типові'тексти (зразки) процесуальних документів, які слід постійно вдосконалювати та приводити в відповідність із законодавством.
Стиль постанови - офіційно-діловий. Ділове мовлення, якщо воно не доведено багатослів'ям, невиправданим ускладненням лек-сики, розпливчастими багатозначними та неконкретними штампа-ми до пихатого канцеляризму, за яким не видно живої думки, чи не зведено бідністю словарного запасу до сірого, убогого, просто-народного "красномовства", є різновидом літературної мови і на-дбанням культури.
В офіційно-діловому стилі' важливо добитися точного та.
лаконічного викладення фактів і висновків. . ' '.;
Офіційно-діловий стиль юридичних документів характери-зується такими мовними особливостями.
Мова юридичного документа має бути літературною, без
складних граматичних конструкцій та стилістичних зворотів,
чіткою, зрозумілою, змістовною та доцільною. Всі дії, предмети,
явища позначаються словами, які дають про них з граничною
чіткістю точне уявлення.
В юридичному Документі використовуються такі граматичні
засоби мови, які за умови стислого викладення надають максимум
інформації (прості закінчені речення, відокремлені дієприслівни-
кові звороти тощо), лаконічно передають потрібні відомості.
"З. Думки мають викладатися в такій послідовності, щоб одне по-ложення виходило з досудового та готувало б до розуміння наступ-ного. Синтаксичні зв'язки формулюються залежно від логічних зв'язків.
4. Переважно використовуються стилістично нейтральний тон мовлення без засобів образності і прояву особистих почуттів, ней-тральні з точки зору емоційного забарвлення книжні слова та літе-ратурні вирази. Наприклад, "розкрадач", а не "крадій", "заподіяв
тілесні ушкодження", а не "побив до крові", "вчинив хуліганство",
а не "зчинив бешкет" тощо. З лексичних синонімів, як правило, ви-
бирається слово, яке має мінімальну експресію, є домінантою
синонімічного ряду. , .
В офіційно-діловому мовленні, в тому числі ^ в юридичних до- .
кументах, як правило, не використовуються метафори, елементи
просторіччя, жаргонні слова та терміни іноземного походження
("плюралізм", "консенсус", "нонсенс", "дефініція" тощо), а також
слова із зменшувальними значеннями.
У синтаксисі