Ця процедура може мати місце лише в тому випад-ку, якщо громадянин доведе, що він вичерпав усі внут-рішньодержавні (національні) засоби захисту своїх прав, і якщо заява не є анонімною.

Комітет з економічних, соціальних і культурних прав

Комітет з економічних, соціальних і культурних прав заснований відповідно до рішення Економічної і Соці-альної Ради ООН у 1985 році. Комітет здійснює спосте-реження за виконанням Міжнародного пакту про еко-номічні, соціальні і культурні права 1966 року і скла-дається з 18 експертів.

Комітет з ліквідації расової дискримінації

Комітет утворений відповідно до положень статті 8 Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм ра-сової дискримінації 1966 року. Комітет складається з 18 експертів, які обираються строком на чотири роки й мають високі моральні якості та неупередженість і ді-ючих в особистій якості. Комітет: розглядає регулярно доповіді, що надаються державами про прийняті ними законодавчі, адміністративні й інші заходи для вико-нання положень Конвенції; заяви держав - учасниць Конвенції про те, що інша держава не виконує положень Конвенції. Крім того, будь-яка держава - учас-ниця Конвенції може заявити, що вона визнає компетен-цію Комітету приймати і розглядати повідомлення від окремих осіб або групи осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушення даною державою-учасницею яких-небудь прав, викладених у Конвенції.

Комітет з ліквідації дискримінації у відношенні до жінок

Комітет з ліквідації дискримінації у відношенні до жінок створений на основі статті 17 Конвенції про лі-квідацію усіх форм дискримінації у відношенні до жі-нок 1979 року. Комітет складається з 23 експертів, кот-рі володіють високими моральними якостями і діють в особистій якості. Комітет розглядає регулярно доповіді, що надаються державами-учасницями про законодавчі, адміністративні і судові заходи для виконання положень Конвенції. Комітет також наділений повноваженнями розглядати індивідуальні петиції. Комітет щорічно через ЕКОСОР подає доповідь Генеральній Асамблеї ООН про свою діяльність і може вносити пропозиції і рекомен-дації загального характеру, засновані на вивченні до-повідей та інформації, отриманої від держав - учасниць.

Комітет проти катувань

Комітет проти катувань заснований у відповідності зі статтею 17 Конвенції проти катувань та інших жор-стоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 року. Комітет складається з десяти експертів, які володіють високими мо-ральними якостями і визнаною компетенцією в галузі прав людини і виступаючих в особистій якості. Комі-тет вправі одержувати і розглядати повідомлення осіб, які знаходяться під його юрисдикцією, котрі стверджу-ють, що вони є жертвами порушення положень Конвен-ції, або повідомлення такого роду, що надходять від їх-нього імені. Комітет також наділений певними функ-ціями із вирішення спорів між державами - учасни-цями Конвенції, для чого вправі створювати Погоджу-вальну комісію.

Комітет з прав дитини

Комітет з прав дитини заснований у відповідності зі статтею 43 Конвенції про права дитини 1989 року. Він складається з десяти експертів, які діють в особистій якості і володіють високими моральними якостями і визнаною компетенцією в галузі прав людини. Комітет розглядає регулярно надані доповіді держав - учас-ниць Конвенції про заходи для забезпечення прав ді-тей та інформує про це Економічну і Соціальну Раду ООН. Комітет не розглядає індивідуальні петиції.

Верховний комісар ООН з прав людини

Посада Верховного комісара з прав людини була за-тверджена відповідно до резолюції Генеральної Асамб-леї ООН 48/141 від 20 грудня 1993 року. У основі цієї резолюції лежало рішення Всесвітньої конференції з прав людини (Відень, 1993 рік).

Відповідно до згаданої резолюції Верховний комі-сар з прав людини призначається Генеральним секре-тарем ООН і є його заступником. Він має статус „поса-дової особи ООН” і несе „під керівництвом і егідою Генерального секретаря основну відповідальність за діяльність Організації Об'єднаних Націй в галузі прав людини”.

Фактично ж, Верховний комісар з прав людини здій-снює загальне керівництво діяльністю Центру з прав лю-дини ООН - структурного підрозділу Секретаріату ООН.

Європейський Суд з прав людини

Європейський Суд з прав людини був створений у 1959 році як основний елемент регіонального контроль-ного механізму із дотримання положень Європейської конвенції по захисту прав людини й основних свобод 1950 року. Штаб-квартира Суду знаходиться в Страс-бурзі (Франція).

В даний час у контрольному механізмі із дотриман-ня положень Конвенції відбулися зміни. Відповідно до Протоколу № 11 до Конвенції, що вступив у дію в лис-топаді 1998 року, у ньому беруть участь два органи: Комітет міністрів Ради Європи і Європейський Суд з прав людини.

Європейський Суд з прав людини є єдиним органом контролю за дотриманням державами-учасницями по-ложень Конвенції. Суд працює на постійній основі і скла-дається з числа суддів, що відповідають кількості держав-учасниць Конвенції. Парламентська Асамблея РЄ від кожної держави-члена РЄ обирає одного суддю. Судді засідають у Суді в особистій якості.

Кожна держава-учасниця вправі передати на розгляд Суду будь-яке порушення положень Конвенції 1950 року або протоколів до неї з боку іншого учасника.

Суд також наділений компетенцією прийняття від якоїсь особи, групи осіб або неурядової організації заяв про порушення будь-якою із держав-учасниць прав, за-кріплених у Конвенції і протоколах до неї. При цьому заявники повинні додержатися певні процедурні вимо-ги. Держави-учасниці зобов'язані ніяким чином не пе-решкоджати реалізації цього права.

Суд розглядає подані йому справи в комітетах, що складаються з трьох суддів, у палатах - із сімох суддів і у Великій палаті - із 17 суддів.

Суд на прохання Комітету міністрів РЄ може дава-ти консультативні висновки із правових питань, що стосуються тлумачення Конвенції 1950 року і прото-колів до неї.

Витрати Суду оплачуються Радою Європи.

Комісія з прав людини

Комісія