майно, що відчужується або заставляється. Такі документи нотаріус приймає лише за на-явності на них запису про реєстрацію.
Правочин відносно майна, яке не потребує спеціальної реєст-рації, посвідчується без витребування документів, які вста-новлюють право власності (меблі, картини, коштовності тощо).
Правочини про відчуження або заставу майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, які потре-бують обов'язкового нотаріального посвідчення, можуть бу-ти посвідчені нотаріусом лише за наявності письмової згоди другого з подружжя.
Оформлення згоди другого з подружжя провадиться за-лежно від того, чи з'явився другий з подружжя до нотаріуса для посвідчення правочину, чи ні. Якщо він з'явився, а правочин по-требує обов'язкового нотаріального посвідчення, то він по-дає нотаріусові відповідну заяву про свою згоду на відчужен-ня чи заставу майна, яке є спільною сумісною власністю по-дружжя. Засвідчувати справжність підпису чоловіка або дру-жини відчужувача в такому разі не потрібно. Нотаріус установлює особу заявника, перевіряє справжність його під-пису, про що робить відмітку на заяві, і вказує назву доку-мента, що встановлює особу, номер, дату видачі та назву установи, яка його видала.
Якщо ж другий з подружжя не присутній під час оформ-лення правочину щодо спільного майна подружжя, яка потребує обов'язкової нотаріальної форми посвідчення, то подана його письмова заява про згоду на відчуження або заставу спіль-ного майна має бути засвідчена в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій він працює чи навчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні.
Якщо в заяві другого з подружжя про згоду на відчужен-ня спільного майна вказано, кому персонально (прізвище, ім'я, по батькові громадянина, назва юридичної особи) він погоджується продати, подарувати, заставити або з ким об-міняти спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови його відчуження або застави, нотаріус при посвідчен-ні договору про відчуження або заставу зобов'язаний переві-рити додержання умов, вказаних у такій заяві.
Якщо з поданих нотаріусові документів неможливо вста-новити час і підстави набуття майна, яке відчужується чи заставляється, а чоловік або дружина особи, на ім'я якої це майно зареєстровано, ухиляється від давання письмової зго-ди на його відчуження, то особа, на ім'я якої майно зареєст-роване, може відповідно до ст. 84 Закону України "Про но-таріат" передати заяву своєму чоловікові чи дружині з про-позицією з'явитися до нотаріуса для визначення частки чо-ловіка (дружини) в цьому майні. Якщо він (вона) не з'явиться до нотаріуса у визначений строк і протягом місяця після одержання заяви не надішле своїх заперечень, нотарі-ус може посвідчити від імені чоловіка чи дружини, за ким за правовстановлюючим документом рахується майно, договір про його відчуження або заставу.
Правочин про відчуження або заставу майна, який потребує обов'язкової нотаріальної форми посвідчення, може бути по-свідчений без згоди іншого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших доку-ментів видно, що зазначене майно є не спільною, а особис-тою власністю другого з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане під час шлюбу в дар або в порядку успадщинивання, здійснено поділ майна, набутого під час перебуван-ня в зареєстрованому шлюбі тощо). Про перевірку цієї об-ставини нотаріус робить відмітку на примірнику договору (правочину), що залишається в державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса, з посиланням на реквізити відпо-відних документів, якщо ці документи не приєднуються до договору.
Для посвідчення договору про відчуження або заставу майна від імені особи, в якої немає чоловіка або дружини (неодружена чи неодружений, у шлюбі не перебуває, вдова, вдівець), в державну нотаріальну контору чи приватному но-таріусові відчужувачем подається про це письмова заява. Нотаріус доводить зміст такої заяви до відома іншого учас-ника правочину, який на підтвердження того, що ця обставина йому відома, підписується на заяві. Така заява має виходити особисто від відчужувача, а в разі вчинення правочину через представника - від представника, якщо відчужувач надав йому право при оформленні правочину подавати від його імені відповідні заяви.
Договір про відчуження або заставу майна може бути по-свідчений без згоди іншого з подружжя також у випадках, коли останній не проживає за місцезнаходженням майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї об-ставини повинна бути подана копія рішення суду, яке набра-ло законної сили, про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім.
Після того, як нотаріус витребував та оформив усі згоди, дозволи та заяви, а сторони підписали всі примірники правочину, нотаріус його посвідчує. Посвідчення правочину полягає у вчиненні на правочині посвідчувального напису. Такі написи вчиняються не в довільній, а в чітко визначеній для певних обставин формі. Всі форми посвідчувальних написів викладені у Фор-мах реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах, затверджено наказом Міністерства юстиції Ук-раїни від 7 лютого 1994 р. № 7/5. Цей посвідчувальний на-пис є немовби висновком нотаріуса про посвідчений правочин та містить перелік його дій стосовно посвідченого правочину. Най-простіший договір посвідчується написом за формою 22, де нотаріус зазначає дату посвідчення договору, свої прізвище та ініціали, найменування державної нотаріальної контори чи нотаріального округу, зазначає, що договір підписано у його, нотаріуса, присутності, стверджує що ним установлені особи сторін та їхня дієздатність. Якщо у правочині бере участь юридична особа, нотаріус зазначає про перевірку правоздат-ності, якщо представник - його повноваження, якщо пред-мет правочину - майно, що підлягає реєстрації - встановлення власника та порядок подальшої реєстрації цього майна.
Договір про відчуження майна, що підлягає реєстрації,