повинен бути поданий для реєстрації за місцем обліку цього майна, про що нотаріус зазначає у посвідчувальному написі та роз'яснює сторонам.
Якщо сторони добровільно бажають розірвати нотаріаль-но посвідчений правочин, вони можуть зробити це і в нотаріаль-ному порядку. Угода сторін про розірвання нотаріально по-свідченого договору про відчуження майна може бути або оформлена складанням окремого документа, що додається до примірника договору, який знаходиться у справах дер-жавної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, або викладена на самому договорі. Правочин підписується сторона-ми і посвідчується нотаріусом. На всіх примірниках договору робиться відмітка про розірвання договору з зазначенням но-мера за реєстром і дати посвідчення правочину про розірвання.
Позначку підписує нотаріус і скріплює його печаткою. Про розірвання договору про відчуження майна робиться запис у реєстрі нотаріальних дій.
Укладення правочинів про розірвання нотаріального посвідчен-ня договорів здійснюється за наявності згоди другого з по-дружжя.
Якщо посвідчується правочин про розірвання договору про відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будин-ку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, перевіряється також відсутність заборони відчуження чи арешту.
Якщо правочин про розірвання договору про відчуження жи-лого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, зе-мельної ділянки, іншого нерухомого майна посвідчується піс-ля реєстрації договору відчуження, нотаріус вимагає довідку-характеристику БТІ.
Одержавши рішення суду про визнання договору про від-чуження майна недійсним, нотаріус робить про це відмітку на примірнику договору, що зберігається в державній нота-ріальній конторі чи у приватного нотаріуса, долучивши до нього рішення суду, а також робить відмітку в реєстрі но-таріальних дій і, якщо це можливо, на решті примірників договору.
Правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна на його вимогу. Державне мито чи плата за посвід-чення договору про відчуження майна в разі його розірвання сторонам не повертається.
Про розірвання договору про відчуження майна, що під-лягає реєстрації, нотаріус повідомляє відповідний орган, який здійснює реєстрацію, якщо такий договір до його розір-вання було цим органом зареєстровано.
2. Посвідчення договорів управління майном
Договори управління нерухомим майном підлягають нотаріальному посвідченню і посвідчуються нотаріусами за місцезнаходженням нерухомого майна.
Установником управління може бути лише власник майна, яке передається в управління.
У разі якщо власником майна, яке передається в управління, є фізична особа, місцеперебування якої невідоме, або особа, визнана безвісно відсутньою, установником управління є орган опіки та піклування за останнім відомим постійним місцем проживання такої особи. У цьому разі для посвідчення договору нотаріусу подається рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або документ, який дає змогу стверджувати, що місцеперебування особи невідоме, рішення відповідного органу виконавчої влади про встановлення управління майном, яке належить таким особам із зазначенням всіх істотних умов, які необхідно включити до договору, довіреність про уповноваження представника органу виконавчої влади або органу опіки та піклування на підписання договору управління майном.
Управителем майна за договором управління може бути суб'єкт підприємницької діяльності. На підтвердження цього нотаріусу подається відповідне свідоцтво та/або витяг з Державного реєстру фізичних осіб - для фізичних осіб, витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - для юридичних осіб. Дані про документи, що підтверджують статус осіб як суб'єктів підприємницької діяльності, указуються нотаріусом у тексті договору. Засвідчені в установленому порядку фотокопії цих документів долучаються до примірника договору, що залишається у справах нотаріуса.
Не можуть бути управителями майна за договором управління вигодонабувач (особа, яка має право за умовами договору набувати вигоди від майна, переданого в управління), органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом.
Договір управління майном повинен містити такі істотні умови:
- перелік майна, що передається в управління;
- розмір і форма плати за управління майном.
Договором управління майном може бути передбачений строк його дії. При цьому нотаріус роз'яснює сторонам договору, що в разі невизначення строку, на який він укладається, договір вважається укладеним на п'ять років.
Установник управління може також надати управителю право доручати іншій особі (замісникові) вчиняти від його імені дії, необхідні для управління майном, про що зазначається в тексті договору.
Припинення дії договору управління майном на бажання сторін здійснюється на підставі укладеного між ними відповідного договору. У цьому випадку сторонами договору нотаріусу повертається примірник договору управління майном, який долучається до примірника договору, що зберігається у справах нотаріуса.
У разі відмови однієї із сторін від договору управління майном (відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором, відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном) до припинення його дії нотаріусу подаються докази про повідомлення іншої сторони договору про намір припинити дію договору. У такому випадку дія договору припиняється після спливу трьох місяців з дня одержання другою стороною відповідного повідомлення. Повідомлення другої сторони про відмову від договору може бути вчинено шляхом передачі заяви за правилами пункту 275 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.
Якщо від договору управління майном відмовляється установник управління з іншої причини, ніж неможливість управителем здійснювати управління майном, припинення дії договору відбувається лише за письмовою згодою управителя за умови виплати йому плати, передбаченої договором.
Одержавши повідомлення однієї із сторін або рішення суду про закінчення строку дії договору, про загибель майна, переданого в управління, про смерть фізичної особи - вигодонабувача або ліквідацію юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором (у разі якщо особа вигодонабувача збігається з особою установника управління (власника майна)), визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті, визнання установника управління банкрутом,