У разі смерті набувача за договором довічного утримання (догляду) і переходу права власності на майно, що було передане за цим договором до його спадкоємців, нотаріус здійснює перереєстрацію заборони відчуження майна на ім'я нового власника, яка реєструється в реєстрі для реєстрації заборон. Така перереєстрація може бути здійснена за повідомленням нотаріуса, який видав свідоцтво про право на спадщину.

У цьому самому реєстрі у графі 10 і на всіх примірниках договору довічного утримання (догляду), а також у графі 4 алфавітної книги обліку заборон відчуження і арештів майна нотаріус робить відповідну відмітку про видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям набувача і про здійснену перереєстрацію заборони відчуження майна на нового власника.

Відомості про здійснену перереєстрацію підлягають обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Перереєстрації заборони відчуження в разі припинення юридичної особи - набувача з визначенням правонаступників, до яких переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду), або у разі ліквідації юридичної особи - набувача, коли права та обов'язки за цим договором переходять до її засновника (учасника), здійснюються на підставі витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За правилами Інструкції про порядок вчинення реєстраційних дій нотаріус здійснює перереєстрацію заборони відчуження у разі укладення договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору.

4. Посвідчення заповітів. Видача свідоцтва виконавцю заповіту.

Серед нотаріальних дій особливе місце посідає вчинення такої но-таріальної дії, як посвідчення заповітів.

Заповіт - односторонній правочин, де викладається особисте розпорядження громадянина (у випадку його смерті) щодо переходу до інших осіб права власності на належне йому майно. Цей документ ук-ладається лише від імені фізичних осіб у письмовій формі із зазначен-ням місця і часу укладення. Його підписує особисто заповідач і по-свідчує нотаріус. Заповіт може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом, органами та посадовими особами, які входять до складу системи нотаріату, а також посадовими особами, яким чин-не законодавство надає право посвідчувати заповіти. Відповідно до ст. 40 Закону «Про нотаріат» заповіти, які посвідчують перелічені в цій статті посадові особи, за значенням прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Нотаріус посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відпо-відно до вимог ст. 1248, 1249 ЦК України і особисто подані ними нота-ріусу. Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб не допускається.

Якщо заповідач через фізичну ваду, хворобу або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правила-ми, викладеними в Інструкції про порядок вчинення нотаріаль-них дій нотаріусами України.

Громадянин, на користь якого заповідається майно, не має права підписувати його за заповідача.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.

Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що супере-чать чинному законодавству.

За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність. Про-те заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зок-рема, жилий будинок, зобов'язання надати іншій особі право на дові-чне користування цим будинком або певною його частиною.

До заповіту може бути включено розпорядження немайнового ха-рактеру (про порядок захоронення заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної загальнокорисної мети, та ін.).

Заповіт реалізується лише після смерті заповідача, тобто тоді, коли уточнити чи з'ясувати певні положення вже неможливо, тому заповіт повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викли-кало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

Завідуючий державним нотаріальним архівом зобов'язаний пере-вірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, і в разі вста-новлення невідповідності його закону повідомити про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.

Якщо про невідповідність заповіту закону стало відомо державній нотаріальній конторі, куди заповіт надійшов відповідно до ст. 40 За-кону «Про нотаріат», завідуючий державною нотаріальною конторою повідомляє про виявлені недоліки заповідача, посадову особу, яка посвідчила за-повіт, і державний нотаріальний архів, до якого заповіт передається на зберігання.

Про невідповідність заповіту закону повинно бути повідомлено за-повідачу і посадовій особі, яка посвідчила заповіт, не пізніше наступ-ного дня після одержання заповіту.

За бажанням заповідача такий заповіт переоформлюється нотаріу-сом на загальних підставах або тими ж посадовими особами, які його посвідчили.

Заповіти, що посвідчені нотаріусом, і заповіти, що передані на збе-рігання до державного нотаріального архіву, записуються до алфавіт-ної книги обліку заповітів.

Нотаріус, завідуючий державним нотаріальним архівом при одер-жанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також за наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається в дер-жавній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі нотаріальних дій та в ал-фавітній книзі обліку заповітів.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, що є у нього, то на-пис про зміну чи скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасований заявою) до-дається до примірника, що зберігається в державній нотаріальній кон-торі, у приватного нотаріуса і в державному нотаріальному архіві.

Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту
повинна бути нотаріально засвідчена.

Нотаріус, якому під час посвідчення заповіту стало відомо про на-явність раніше складеного-заповіту, повідомляє про вчинену нотарі-альну дію державному нотаріальному архіву чи нотаріусу, виконав-чому комітету сільської, селищної, міської ради депутатів, де зберігається примірник раніше посвідченого заповіту. Викладене стосується також державного нотаріуса,