Розмір пенсії за віком у відсотках до заробітку диференційований також залежно від умов праці. Працівникам, які мають право на пенсію на піль-гових умовах у зв'язку з зайнятістю на підземних роботах, а також на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, пенсія призначається у вищому розмірі, тобто 85% заробітку (залежно від тривалості стажу). Максимальний розмір пенсії для цих працівників не може перевищувати чотирьох мінімальних пенсій за віком.

Пенсія за вислугу років

Пенсія за вислугу років являє собою щомісячні виплати з Пенсійного фонду та інших джерел фінансування, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком (винагородою), особам, які мають установлений за-коном спеціальний стаж (вислугу років). За своїми ознаками й цілями пенсії за вислугу років найбільш близькі до пенсій за віком: тут також вимагається певний стаж роботи (служби), а в деяких випадках - вік. Хоча найчастіше ці пенсії призначаються незалежно від віку.

Коло осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, визначене законодавством. Це окремі катего-рії працівників, перелік яких установлено в статтях 54 і 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також в інших спеціальних нормативних актах. Законодавство вирізняє чотири категорії громадян:

військовослужбовці та службовці (працівники) органів внутрішніх справ;

працівники цивільної авіації та льотно-випробу-вального складу;

державні службовці, судді, працівники прокура-тури і митних органів;

окремі категорії працівників (спеціалістів) інших галузей народного господарства.

Отже, найхарактернішими умовами призначення пенсії за вислугу років є: професія, посада, трива-лість роботи в зазначеній сфері господар-ства, полишення роботи, яка дає право на цю пенсію, а іноді й певний вік. Хоча вік не є ознакою для при-значення пенсії за вислугу років, він здебільшого не досягає обумовленого пенсійного віку. Що ж до три-валості спеціального стажу, то він найчастіше збі-гається з тривалістю трудового стажу, необхідного для призначення пенсій за віком.

Правила нарахування розміру пенсій за вислугу років визначено як загальним пенсійним законодав-ством, так і іншими нормативними актами про ста-тус і соціальний захист окремих категорій праців-ників (спеціалістів господарства). Це залежить од виду спеціального стажу, що його мають працівники.

Пенсії з інвалідності

Законодавство про пенсійне забезпечення вирізняє два види пенсій з інвалідності залежно від причин інвалідності:

а) пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;

б) пенсії з інвалідності внаслідок загального захво-рювання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначаються неза-лежно від стажу роботи. Правом на таку пенсію користуються особи, що підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, тобто які працюють у порядку трудових відносин на всіх виробництвах незалежно від виду власності та орга-нізаційно-правових форм підприємств і організацій. При цьому не має значення, на постійній, сезонній чи тимчасовій роботі отримано трудове каліцтво чи професійне захворювання, на основній роботі чи на роботі за сумісництвом.

Особи, які стали інвалідами через каліцтво чи за-хворювання, отримане в період роботи не за трудо-вим, а за цивільно-правовим договором (підряду, до-ручення, комісії тощо), пенсіями за нормами трудо-вого каліцтва не забезпечуються. Їм може бути при-значена пенсія з інвалідності внаслідок загального захворювання за наявності необхідного стажу роботи. Хоча слід зазначити, що всі роботодавці, у тому числі й за цивільно-правовими договорами, зобов'язані платити за осіб, які працюють за тру-довими договорами, страхові внески з державного соціального страхування. Це означає, що й на цю категорію працівників поширюється соціальне страхування з усіма наслідками, які звідси випли-вають.

У разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає державному соціальному страхуванню, організація чи громадянин, відповідальні за заподія-ну шкоду, зобов'язані компенсувати потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоду, викликану втратою чи зменшенням його працездатності, у розмірі, нарахованому стосов-но до заробітної плати (винагороди) відповідної категорії працівників, якщо інше не передбачено за-коном.

Законодавство широко тлумачить поняття "трудо-ве каліцтво", відносячи сюди не лише каліцтво, отримане під час виконання трудових функцій, а й інші випадки.

Інвалідність внаслідок трудового каліцтва ви-знається тоді, коли нещасний випадок стався за обставин і умов, перелічених у ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення":

а) під час виконання трудових обов'язків (у тому числі у відрядженні), а також вчинення будь-яких дій в інтересах підприємства чи організації, хоч би й без спеціального доручення;

б) дорогою на роботу чи з роботи;

в) на території підприємства, організації чи в ін-шому місці роботи впродовж робочого часу (включно з установленими перервами), протягом часу, необ-хідного для впорядкування знаряддя виробництва, одягу тощо перед початком чи по закінченні роботи;

г) поблизу підприємства, організації чи іншого місця роботи впродовж робочого часу (включно з ус-тановленими перервами), якщо перебування там не
суперечило Правилам внутрішнього трудового роз-порядку;

д) під час виконання державних чи громадських обов'язків;

є) під час виконання дій з урятування людського життя, з охорони державної, колективної та індивідуальної власності, а також з охорони право-порядку.

Окрім перелічених нещасних випадків, що їх від-носять до трудового каліцтва, Закон України "Про пенсійне забезпечення" охоплює нещасні випадки під час проходження виробничого навчання, прак-тики чи практичних занять, - незалежно від трива-лості перебування в навчальному закладі, на курсах, в аспірантурі чи клінічній ординатурі.

Інвалідність внаслідок трудового каліцтва встановлюється на підставі акта про нещасний випадок, складеного за місцем роботи, або рішення суду про факт травмування на виробництві.

Під професійним захворюванням розуміється таке захворювання працівника, причиною якого є шкід-ливий вплив умов праці, притаманних даній про-фесії. Скажімо, прогресуюча короткозорість у гра-верів і мікрокопіювальників спричинюється постій-ним напруженням зору за точної, дрібної