Професійне захворювання як причина інваліднос-ті встановлюється МСЕК на підставі Списку профе-сійних захворювань і відповідно до висновку спе-ціалізованої медичної установи про наявність про-фесійного захворювання. Список професійних захво-рювань та інструкцію з його застосування затвердже-но Міністерством охорони здоров'я, Міністерством соціального захисту населення і Міністерством праці України 2 лютого 1995 р.

Визнання захворювання професійним не завжди означає, що воно пов'язане з порушенням працездат-ності. Питання про працездатність вирішується в кожному окремому випадку залежно від ступеня вираженості, характеру й перебігу патологічного процесу, а також протипоказань до продовження роботи у попередній професії.

Вирішуючи питання про те, чи є захворювання професійним, МСЕК виходить з особливостей клініч-ної форми захворювання і конкретних санітарно-гігієнічних умов праці хворого. При цьому наявність у Списку професії хворого не є обов'язковою, позаяк Список не має вичерпного характеру.

У Списку немає жодних вимог щодо стажу роботи в умовах впливу шкідливості виробництва. У кожно-му окремому випадку медична експертиза повинна вирішувати питання про те, чи достатній стаж роботи для того, щоби викликати розвиток даного захворювання, тобто обгрунтувати зв'язок захворю-вання з професією.

За правовим значенням для пенсійного забезпечен-ня професійне захворювання не відрізняється від трудового каліцтва.

Пенсії з інвалідності від загального захворюван-ня. Інвалідність внаслідок загального захворювання встановлюється в усіх випадках, коли настання інва-лідності не обумовлене іншими переліченими вище причинами. Для призначення пенсії з інвалідності внаслідок загального захворювання необхідний стаж. Він невеликий, оскільки використовується для пенсії з інвалідності, а не для пенсії за віком. Тут основна умова призначення пенсії - інвалідність. Які ж ставляться вимоги до стажу роботи на момент настання інвалідності? Він залежить від віку інваліда. Для унаочнення наведемо таблицю з викладенням передбачених законом вимог до стажу роботи стосовно до різних вікових груп.

Вікова група Стаж роботи

(у роках)

До досягнення 23 років 1

від 23 років до досягнення 26 років 2

від 26 років до досягнення 31 року 3

від 31 року до досягнення 36 років 5

від 36 років до досягнення 41 року 7

від 41 року до досягнення 46 років 9

від 46 років до досягнення 51 року 11

від 51 року до досягнення 56 років ; 13

від 56 років до досягнення 61 року 14

від 61 року і старші 15

З таблиці видно, що навіть у пенсійному віці (від 61 року і старші) для призначення пенсії з інвалід-ності від загального захворювання вимагається всього 15 років стажу роботи. Як виняток із загаль-ного правила про стаж роботи законом передбачено, що такий стаж не вимагається для осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи чи після її припинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії з інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Можуть бути випадки, коли громадянин отримує пенсію з інвалідності внаслідок трудового каліцтва (професійного захворювання), а потім його перево-дять на пенсію з інвалідності внаслідок загального захворювання. Для такої пенсії вимагається стаж ро-боти.

Пенсії з інвалідності внаслідок загального захво-рювання, трудового каліцтва чи професійного захво-рювання призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштуван-ня на роботу чи після припинення роботи. Пенсії з інвалідності призначаються від дня встановлення інвалідності на весь період інвалідності, що його встановлює МСЕК. Інвалідам-чоловікам і жінкам, яким більше відповідно 60 і 55 років, пенсії з інва-лідності призначаються довічно.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується від дня зміни групи інвалід-ності. З переоглядом громадянина і визнанням його здоровим пенсія виплачується до кінця поточного місяця, але не далі дня, по який встановлено інвалідність.

Законодавством установлено особливі умови від-новлення виплати пенсії у перервах інвалідності. Так, якщо інвалід не з'явився до МСЕК на переогляд у призначений для цього строк, то виплата йому пен-сії припиняється, а в разі визнання його знову інвалідом відновлюється від дня припинення, але не більше ніж на один місяць.

Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, виплата пенсії проводиться від дня при-пинення виплати до дня переогляду, але не більше ніж за 3 роки, якщо МСЕК визнає його за цей період інвалідом.

Соціальна пенсія

Інститут соціальних пенсій вперше введено в зако-нодавство про соціальне забезпечення з 1 січня 1991 р. Законом Союзу РСР "Про пенсійне забезпе-чення громадян в СРСР". Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. також застосовує цей інститут, удосконаливши його і зменшивши вік, із досягненням якого призна-чаються соціальні пенсії, до загального пенсійного віку.

Соціальні пенсії виокремлено у спеціальний розділ Закону України "Про пенсійне забезпечення", який містить лише 4 статті. Такий невеликий обсяг нор-мативного матеріалу з соціальних пенсій пояс-нюється незначною кількістю осіб, які користуються такими пенсіями. Трудові пенсії одержує більше 95% пенсіонерів, соціальні - менше 5%. Соціальну пенсію, на мою думку, можна визна-чити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову діяльність.

Правовий режим надання соціальної пенсії вирізняється за суб'єктивною ознакою залежно від категорії отримувачів пенсії (особи, які досягли пенсійного віку, інваліди всіх трьох груп, інваліди з дитинства тощо), а також за причиною відсутності права на трудову пенсію. Особливості можуть стосу-ватися умов призначення пенсій окремим категоріям непрацюючих громадян. До осіб які мають право на соціальну пенсію, належать інваліди І та ІІ груп,